Cytoprotective and metabolic therapy for patients with prior Q-QS wave or non-Q wave myocardial infarction complicated by decompensated heart failure on the background of graded exercises

Abstract

Мета роботи-встановити ефективність відновного лікування хворих з декомпенсованою серцевою недостатністю (СН) у ранньому та пізньому постінфарктному періоді, застосовуючи бурштинову кислоту та препарати аргініну, оцінити їх вплив на толерантність до фізичних навантажень. Матеріал і методи. Обстежено 120 хворих з діагнозом Q-QS та не-Q інфаркт міокарда, (ІМ) в яких зафіксована декомпенсована хронічна серцева недостатність (ХСН) II А-Б стадії за класифікацією В. Х. Василенка та М. Д. Стражеска, III-IV ФК (за NYHA). Хворі з діагнозом Q-QS ІМ (60 пацієнтів) були сформовані у чотири групи залежно від отриманих методів лікування. Аналогічно сформовані у чотири групи пацієнти з діагнозом не-Q ІМ (60 пацієнтів). Усім пацієнтам виконано тест шестихвилинної ходьби (ТШХ) за стандартною методикою в ранковий час, у лікарняному коридорі, довжиною 30-50 м. Перед початком ходи зафіксовано частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ) (систолічний та діастолічний) та виконано електрокардіографію (ЕКГ) у 12 стандартних відведеннях. Критерії припинення тесту: біль у грудній клітці, тяжка задишка, судоми кінцівок, запаморочення, шаткість ходьби, потовиділення, різка блідість, спожитий O 2 (SpO 2) менше 86%. Результати. Оцінюючи появу клінічних ознак під час виконання фізичних навантажень у хворих, що перенесли Q-ІМ, констатовано, що такі ознаки, як ангінальний больовий синдром, порушення ритму та запаморочення у групі хворих стандартного лікування не лише зменшувались, а навпаки, мали схильність до зростання. У той же час, застосування бурштинової кислоти, препаратів аргініну та їх поєднання сприяло суттєвому зменшенню клінічних ознак неадекватності дозованих навантажень. Так, наприклад, ангінальний больовий синдром, який на початку лікування супроводжував фізичні навантаження в 60%, 73,3%, 66,7% хворих вказаних груп, через два місяці лікування залишався лише у третини осіб, відповідно 20%, 26,7%, 13,3%. Аналогічні закономірності мала динаміка випадків запаморочення та поява ціанозу/блідості. Аналізуючи динаміку клінічних ознак при виконанні фізичних навантажень у пацієнтів, що перенесли не-Q ІМ, встановлено незначне зменшення таких ознак, як ангінальний больовий синдром, задишка, порушення ритму, запаморочення у групі осіб, які отримували стандартне лікування. При цьому, застосування бурштинової кислоти, препаратів аргініну, а особливо їх поєднання, значно зменшило клінічні ознаки неадекватної відповіді на фізичні навантаження. Також, пройдена дистанція у пацієнтів, що перенесли Q ІМ, ускладнений декомпенсованою СН протягом першого та, особливо, другого місяця лікування, супроводжувалось вірогідно (р<0,05) меншим значенням ЧСС, систолічним артеріальним тиском (САТ) та діастолічним артеріальним тиском (ДАТ) як у стані спокою, так і після виконання навантаження. Пацієнти останньої групи, які до лікування проходили (174,87±1,92) м, через два місяці лікування виконували (369,00±4,71) м (р<0,05). ЧСС у таких хворих на початку терапії зростала з (88,27±2,5) уд/хв до (105,4±3,22) уд/хв