Current research frontiers in plant epigenetics: an introduction to a Virtual Issue

Abstract

Link to the Virtual Special Issue

The methylome is altered for plants in a high CO2 world: Insights into the response of a wild plant population to multigenerational exposure to elevated atmospheric [CO2]

“…Epigenetic mechanisms more broadly (including DNA methylation, histone modification or RNA interference) have well-documented roles in response to multigenerational abiotic stresses in some species (Lämke & Bäurle, 2017). Eriksson, Szukala, Tian, and Paun (2020) (Barnes et al, 1997;Nakamura et al, 2011). Although the mechanistic basis of this adaptation has not been well studied, a loss of plasticity in selected traits that are initially responsive to elevated [CO 2 ] has been observed in CO 2 spring plant populations, in support of our own findings (Barnes et al, 1997;Nakamura et al, 2011).…”

Transcriptome profiling and comparison of Rhinanthus major and Rhinanthus minor reciprocal F1 hybrids during seed stratification and germination

“…Studies have revealed that epigenetic process like DNA methylation, histone modifications, and small RNAs play an important role in the different stages of seed development, including embryogenesis, seed maturation, and germination (Greaves et al 2015;Wang and Köhler 2017;Eriksson et al 2020). This contribution of epigenetic regulation has also been reported in the fitness of F 1 hybrids and heterosis or hybrid vigour (Groszmann et al 2013;Greaves et al 2015).…”

Untitled

“…Наголошується, що уявлення про пластичність як загальне біологічне явище потребує особливої уваги до її екологічних аспектів, оскільки припускається істотний вплив пластичності організмів на стабільність і локальне різноманіття популяцій та угруповань шляхом впливу на перенос енергії, вуглецеві цикли, число трофічних рівнів, кругообіг поживних речовин та первинну продуктивність. Підкреслюється перспективність досліджень пластичності в екологічному аспекті для подальшого розуміння як механізмів відповідей організмів на дію чинників абіотичного та біотичного оточення, так і впливу цих відповідей на взаємовідношення організмів між собою та довкіллям (Sultan, 2003;Miner et al, 2005;Aubin-North, Renn, 2009;Dubyna, Kordyum, 2015;Kordyum, Dubyna, 2019;Eriksson et al, 2020).…”

“…Сьогодні загальноприйняте визначення епігенетики як області дослідження змін у функціонуванні генів, які успадковуються через мітоз, можливо, мейоз, але не включають змін у послідовності нуклеотидів ДНК. Сучасні ідеї щодо епігенетичних систем регуляції експресії генів висвітлено в численних статтях та оглядах (Grant-Dowto, Dickinson, 2005;Zhang, 2008;Tomilin, 2009;Kinoshita, Seki, 2014;Köhler, Springer, 2017;Eriksson et al, 2020). Тому ми лише нагадаємо, що як складові епігенетичних систем регуляції генної експресії розглядаються метилування/деметилування ДНК, модифікації гістонів і малі некодуючі РНК (інтерферуючі РНК, мікроРНК).…”