Cottingam’s Conception of Descrates’s Trialism and Modern Discussions

Abstract

1Збірка «Картезіанські рефлексії: Проби щодо філософії Декарта» [Cottingam, 2008а] шість років тому вийшла друком у видавництві Оксфордського університету. Її автором є Джон Котинґем, один з найвідоміших сучасних декартознавців, а також фахівець з філософії релігії та моральної філософії. Книга містить чотирнадцять текстів, опублікованих цим автором у різних виданнях з 1978 по 2007 рр., а також нову вступну статтю 2 . Котинґем аналізує такі дискусійні теми філософії Декарта, як дуалізм душі та тіла, вчення про мораль, зв'язок зі схоластичною філософією тощо. Однією з найцікавіших на цьому тлі є стаття «Картезіанський триалізм» [Cottingam, 2008b], що й досі генерує наукові дискусії.Чому Декартів дуалізм душі й тіла так мало цікавить більшість сучасних філосо-фів? Саме з цього запитання починається зазначена стаття, що була вперше оприлю-днена 1985 р. у відомому журналі Mind. Котинґем вбачає дві головні причини цього: Декартову «догму нетілесності» ума та суворе протиставлення умового й фізичного; й перша, й друге виглядають нелогічними й невідповідними даним сучасної науки [Cottingam, 2008b: р. 173] 3 . Втім, на думку англійського дослідника, ці тези є стерео-типами, що спотворюють вчення Декарта. Саме через зазначену «офіційну» стерео-типність чимало коментаторів ігнорували справжній зміст цього вчення. Котинґем надалі доводить, що т.зв. «догма нетілесності» прямо суперечить текстам Декарта, який наполягав, що деякі дії уму, як-от відчуття й виображення, потребують тіла й, що важливіше, мозку. Дилема «фізичне або умове», яка утверджує дуалістичне співвідношення душі й тіла, вченню Декарта теж невідповідна, відтак Котинґемом запроваджується новий термін -триалізм -для точнішої інтерпретації цього1 Цей реферативний огляд підготовлено в межах дослідницької програми «Декарт» Центру філо-софської текстології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського (Київ) і Вінницького національного технічного універси-тету. Автори висловлюють вдячність професорові Олегові Хомі за цінні поради, допомогу в перекладі деяких текстів Декарта й наукове редагування тексту статті. 2 Всі тексти, згідно з їхньою тематикою, Котинґем розподілив на чотири розділи. Перший складається лише зі згаданої щойно вступної статті «Декарт, синоптичний філософ». Решта мають такі заголовки: ІІ. Місце Декарта у філософії; ІІІ. Ум і світ; ІV. Етика й релігія. 3 Надалі всі посилання на це джерело міститимуть лише номер сторінки в круглих дужках.

Descartes’ Notion of Meum Corpus and Jean-Luc Marion’s Challenge to “the Myth of Cartesian Dualism”

“…

At least one of its leading proponents, Tad Schmaltz, has abandoned it and reverted to the dualistic interpretation: "though it is tempting to think that Descartes at least entertained a 'trialism' on which the union is a created substance along with mind and body, ultimately it seems that he cannot accept such a position" [Schmaltz 2008: 138]. For more detailed accounts of "the trialist debate" and discussion of its specific points, see the next section as well as [Bodnarchuk & Sen' 2014], [Sepetyi 2018a;2018b].Descartes' Notion of Meum Corpus and Jean-Luc Marion's challenge to "the Myth of Cartesian Dualism"

…”