Correction of insulin resistance in patients with nonalcoholic fatty liver disease with overweight and obesity

Abstract

1 Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, м.Вінниця, Україна 2 Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр, м. Вінниця, Україна Мета роботи -визначити вплив комплексної терапії тіотриазоліну та L-лізину есцинату на інсулінорезистентність у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) з надлишковою масою тіла та ожирінням. Матеріал і методи. Обстежено 135 хворих на НАЖХП з надлишковою масою тіла та ожирінням, з них 46 -з надмірною масою 9 кг/ м2),9 кг/м2),9 кг/м2). Нормальну масу тіла (ІМТ-18-24,9 кг/м2) мали 35 пацієнтів. Обстежено також 20 практично здорових осіб. Вік обстежених варіював, медіана -55 років (міжквартильний розмах Q1-Q3 від 40 до 61 року). Верифікація діагнозу НАЖХП проводилася відповідно до рекомендацій уніфікованого клінічного протоколу. Результати. При додатковому призначенні тіотриазоліну та L-лізину есцинату концентрація АЛТ зменшилася в 1,81 раза до 38,16 (29,00-47,25) МО/л, АСТ в 1,70 раза до 35,76 (36,00-48,25) МО/л, а ГТТП -у 2,12 раза до 26,82 (24,00-30,25) МО/л, порівняно з показниками до лікування. та наближалися до показників у практично здорових осіб. Індекс НОМА знизився в 1,98 раза (при нормальній масі тіла), в 1,96 раза (при надлишковій масі тіла), у 2,35 раза (при ожирінні І ступеня), у 2,38 раза (при ожирінні ІІ ступеня). Додаткове призначення тіотриазоліну та L-лізину есцинату суттєво вплинуло на рівень інсуліну. Порівняно з періодом до лікування рівень інсуліну статистично значуще знизився не тільки у хворих на НАЖХП з надлишковою масою та ожирінням, а й у пацієнтів з нормальною масою тіла. Порівняно з базовою терапією рівень інсуліну у хворих на НАЖХП знизився на 22,37-40,54%. Індекс Caro після лікування збільшувався, що свідчить про позитивний вплив лікування на наявність інсулінорезистентності. Висновок. Комплексна базова терапія з додатковим застосуванням тіотриазоліну та L-лізину есцинату сприяє зменшенню інсулінорезистентності у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки з надлишковою масою тіла та ожирінням. Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, лікування, тіотриазолін, L-лізину есцинат, інсулінорезистентність. Буковинський медичний вісник. Т.23, № 3 (91). С. 87-95. КОРРЕКЦИЯ ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТИ У БОЛЬНЫХ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ С ИЗБЫТОЧНОЙ МАССОЙ ТЕЛА И ОЖИРЕНИЕМ Е. В. Пивторак, Н. А. Шевчук, Н. А. ПивторакКлючевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, лечение, тиотриазолин, L-лизина эсцинат, инсулинорезистентность. Цель работы -определить влияние комплексной терапии тиотриазолина и L-лизина эсцината на инсулинорезистентность у больных неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) с избыточной массой тела и ожирением. Материал и методы. Обследовано 135 больных НАЖБП с избыточной массой тела и ожирением, из них 46 -с избыточной массой 9 кг / м2),9 кг / м2),9 кг / м2). Нормальную массу тела (ИМТ-18-24,9 кг / м2) имели35 пациентов. Обследовано также 20 практически здоровых лиц. Возраст обследованных варьировал, медиана -55 лет (межквартильный УДК ...