Controversy of oral hypoglycemic agents in type 2 diabetes mellitus: Novel move towards combination therapies

Ghadge, Abhijit A.; Kuvalekar, Aniket

doi:10.1016/j.dsx.2016.08.009

Cited by 34 publications

(10 citation statements)

References 85 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Compounds capable of regulating one or more of the protein targets associated with these dysregulated processes across the different organ systems may be more effective in managing the disease than a “single target single drug” approach [27,28,29]. Not surprising, several manuscripts can be found in the literature on the potential use of combination drug therapy for the treatment of diabetes, including the combination of drugs with medicinal plants or herbs [9,10,30].…”

Section: Resultsmentioning

confidence: 99%

“…In several cultures, there is widespread traditional use of decoctions prepared from medicinal plants in the treatment of diabetes [4,5,6,7,8]. The use of decoctions prepared from medicinal plants in the treatment of a complex multi-faceted disease like diabetes is attractive, as they often contain more than one compound with various beneficial biological effects, thus potentially creating an effective and affordable multi-targeted treatment strategy [9,10]. In some cases, extensive scientific evaluations have been conducted on some of these traditional medicinal plants to validate their use in the treatment of diabetes, however, for the majority, there is a lack of scientific knowledge.…”

Section: Introductionmentioning

confidence: 99%

See 1 more Smart Citation

Exploring African Medicinal Plants for Potential Anti-Diabetic Compounds with the DIA-DB Inverse Virtual Screening Web Server

et al. 2019

View full text Add to dashboard Cite

Medicinal plants containing complex mixtures of several compounds with various potential beneficial biological effects are attractive treatment interventions for a complex multi-faceted disease like diabetes. In this study, compounds identified from African medicinal plants were evaluated for their potential anti-diabetic activity. A total of 867 compounds identified from over 300 medicinal plants were screened in silico with the DIA-DB web server (http://bio-hpc.eu/software/dia-db/) against 17 known anti-diabetic drug targets. Four hundred and thirty compounds were identified as potential inhibitors, with 184 plants being identified as the sources of these compounds. The plants Argemone ochroleuca, Clivia miniata, Crinum bulbispermum, Danais fragans, Dioscorea dregeana, Dodonaea angustifolia, Eucomis autumnalis, Gnidia kraussiana, Melianthus comosus, Mondia whitei, Pelargonium sidoides, Typha capensis, Vinca minor, Voacanga africana, and Xysmalobium undulatum were identified as new sources rich in compounds with a potential anti-diabetic activity. The major targets identified for the natural compounds were aldose reductase, hydroxysteroid 11-beta dehydrogenase 1, dipeptidyl peptidase 4, and peroxisome proliferator-activated receptor delta. More than 30% of the compounds had five or more potential targets. A hierarchical clustering analysis coupled with a maximum common substructure analysis revealed the importance of the flavonoid backbone for predicting potential activity against aldose reductase and hydroxysteroid 11-beta dehydrogenase 1. Filtering with physiochemical and the absorption, distribution, metabolism, excretion and toxicity (ADMET) descriptors identified 28 compounds with favorable ADMET properties. The six compounds—crotofoline A, erythraline, henningsiine, nauclefidine, vinburnine, and voaphylline—were identified as novel potential multi-targeted anti-diabetic compounds, with favorable ADMET properties for further drug development.

show abstract

Section: Resultsmentioning

confidence: 99%

Section: Introductionmentioning

confidence: 99%

Exploring African Medicinal Plants for Potential Anti-Diabetic Compounds with the DIA-DB Inverse Virtual Screening Web Server

et al. 2019

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Сучасні дослідження фармакології підкреслюють важливість багатокомпонентної терапії, яка використовується в традиційних індійських системах медицини [66], традиційній китайській медицині [67], Kampo [12], тощо [7]. Багатокомпонентні або політрав'яні суміші для лікування ЦД представлені в різних системах східної традиційної медицини [12,[68][69][70], а також у європейській фітотерапії [71]. Такі традиційні препарати включають ретельно відібране листя, стебла, квіти, коріння, насіння, іноді мінерали та продукти тваринного походження.…”

Section: оглядиunclassified

Профілактика та лікування цукрового діабету біоактивними препаратами квасолі звичайної (Phasеolus vulgaris L.)

Соколова¹,

Пушкарев²

2022

Endokr.

View full text Add to dashboard Cite

Цукровий діабет (ЦД) — метаболічний розлад, що характеризується гіперглікемією, інсулінорезистентністю, дисфункцією β-клітин та порушенням секреції інсуліну. ЦД супроводжується порушенням метаболізму ліпідів та ліпопротеїдів, окислювальним стресом, субклінічним запаленням, судинною ендотеліальною дисфункцією, гіпертензією, мікро- і макросудинними ускладненнями, такими як нейропатія, ретинопатія, нефропатія та підвищення рівня смертності. Велика кількість рослин є багатим джерелом біологічно активних сполук зі специфічними фармакологічними властивостями, причому вони не викликають небажаних побічних ефектів. У літературі представлено багато лікарських рослин із протидіабетичною або цукрознижувальною дією. Квасоля звичайна (КЗ) (Phaseolus vulgaris L.) містить велику кількість сполук із гіпоглікемічною, антиоксидантною та гіполіпідемічною дією. КЗ використовується для лікування ЦД, метаболічного синдрому, гіпертонії, ожиріння та багатьох видів раку. Вона знижує резистентність до інсуліну, пригнічує активність ферментів α-амілази та дипептидилпептидази-4 (dipeptidyl peptidase-4, DPP-IV). Навколопліддя КЗ (НПКЗ) (Phaseoli pericarpium) є лікарською сировиною. Крім гіпоглікемічних сполук, таких як похідні гуанідину, фазеолозид і солі хрому, НПКЗ також містить амінокислоти, холін, тригонеллін, алантоїн, флавоноїди, піпеколінову і травматичну кислоти, інозитол, ізоорієнтин, мірицетин. Застосування екстрактів НПКЗ істотно знижувало рівні тригліцеридів плазми та ліпопротеїнів низької щільності. Крім того, екстракт виявив антиоксидантну дію. Для підвищення терапевтичної ефективності екстракти НПКЗ часто використовуються для лікування ЦД та його ускладнень у комбінації з іншими рослинними лікарськими препаратами. Використання препаратів КЗ та НПКЗ для лікування і про- філактики ЦД та його ускладнень є перспективною стратегією в медичній практиці.

show abstract

“…In most cases, hypoglycemic drugs, such as biguanides, thiazolidinediones, sulfonylureas, dipeptidyl peptidase-IV inhibitors, and sodium-glucose cotransporter 2 (SGLT2) inhibitors, are recommended for the management of hyperglycemia in patients with T2DM. However, many of the currently used hypoglycemic drugs are associated with various side effects, such as hypoglycemia, weight gain or loss, edema, and gastrointestinal distress, such as nausea, abdominal discomfort, and diarrhea [4]. Therefore, some patients are reluctant to take antidiabetic drugs and search for alternative ways, such as natural products or dietary supplements, to treat their diabetes.…”

Section: Introductionmentioning

confidence: 99%

The Effects of C. lacerata on Insulin Resistance in Type 2 Diabetes Patients

Choi

Kim

Chung

et al. 2022

Journal of Diabetes Research

View full text Add to dashboard Cite

Background. Several experimental studies have suggested beneficial effects of Ceriporia lacerata on glucose metabolism. However, there has been no human study assessing the effects of C. lacerata on glucose metabolism. Therefore, we investigated whether C. lacerata improves glucose control and insulin resistance in type 2 diabetes patients. Methods. Ninety patients diagnosed with type 2 diabetes (T2DM) for more than 6 months were enrolled. Subjects were randomly divided into placebo ( n = 45 ) or C. lacerata ( n = 45 ) groups and then assigned to take placebo or C. lacerata capsules (500 mg/capsule) for a 12-week intervention period. Biochemical markers, including fasting glucose, 2-hour postprandial plasma glucose, and lipid profile levels, as well as insulin, c-peptide, and Hba1c, were measured. Furthermore, insulin sensitivity indices, such as HOMA-IR, HOMA-beta, and QUICKI, were assessed before and after the 12-week administration. Results. Eighty-four patients completed the study. There were no significant differences in fasting, postprandial glucose, HbA1c, or lipid parameters. HOMA-IR and QUICKI indices were improved at week 12 in the C. lacerata group, especially in subjects with HOMA-IR of 1.8 or more ( p < 0.05 ). Fasting, postprandial c-peptide, and insulin levels decreased at week 12 in the C. lacerata group ( p < 0.05 ). These significant differences were not observed in the placebo group. Conclusion. Twelve-week administration of C. lacerata in T2DM patients resulted in significant improvement in insulin resistance, especially in those with lower insulin sensitivity. A larger population study with a longer follow-up period and an effort to elucidate the mechanism is warranted to further assess the effects of C. lacerata on T2DM patients.

show abstract

Controversy of oral hypoglycemic agents in type 2 diabetes mellitus: Novel move towards combination therapies

Cited by 34 publications

References 85 publications

Exploring African Medicinal Plants for Potential Anti-Diabetic Compounds with the DIA-DB Inverse Virtual Screening Web Server

Exploring African Medicinal Plants for Potential Anti-Diabetic Compounds with the DIA-DB Inverse Virtual Screening Web Server

Профілактика та лікування цукрового діабету біоактивними препаратами квасолі звичайної (Phasеolus vulgaris L.)

The Effects of C. lacerata on Insulin Resistance in Type 2 Diabetes Patients

Contact Info

Product

Resources

About