Control and minimization of allergenic plants impact on bronchial asthma morbidity, based on spatial-temporal data model

Seasonal changes in plant pollen concentrations over recent years in Vinnytsya, Central Ukraine

“…A knowledge of the exact timing of the pollen season may help alleviate or even prevent the development of allergic symptoms. It poses a particular challenge to a researcher to accurately predict the onset, peak, and the end of the pollen season under changing environmental conditions [28]. Expectations of weather conditions could help predict likely periods of high pollen production and so give a warning to allergy sufferers and be prompt with preventive treatments.…”

Інформаційна Технологія Аналізу Просторово-Хронологічного Впливу На Стан Атмосферного Повітря Стаціонарних У Просторі Об’єктів За Умов Невизначеності

“…Для розкриття цієї ситуаційної невизначеності пропонується згенерувати типові можливі варіанти (рис. 5) і для кожного оцінити потенційний ризик -для цього у роботі [11] було удосконалено відомий метод «кошиків» (basket-метод) для комплексного оцінювання впливу просторово-розподілених шкідливих факторів на стан здоров'я людей на основі просторово-хронологічної інформаційної моделі, за рахунок просторової формалізації усіх факторів по секторах навколо будинків, де можуть знаходитись люди протягом доби, та узагальнення значень показників цих факторів по характерних періодах протягом доби.…”

“…клад, дитина протягом доби, та чотирма ареалами поширення амброзії [11] Невизначеність Н5. Місце D, куди під дією метеофакторів вітер приносить пилок рослин-алергенів, що визначається функцією (чи алгоритмом) G -природно-ситуаційна невизначеність, оскільки це обумовлено як дією природних факторів, так і забудовою місцевості та іншими особливостями, на що може впливати антропогенна діяльність; для розкриття природної складової цієї невизначеності слід спочатку ідентифікувати місця розташування ареалів методом, зазначеними вище для розкриття невизначеності Н1, побудувати регресійну модель прогнозування інтенсивності продукування пилку залежно від метеофакторів за попередній період (наприклад, використовуючи методологію роботи [12]) і потім, знаючи дані метеопрогнозу, здійснювати прогнозування місць D та значень AP, які потім, у свою чергу, можуть ви- А В Т О Д О Р О Г А користовуватися в моделі (1)-(6) для уточнення параметрів E та S: AP i+1 = F 3 (E i , M i+1 ).…”