“…Серед проаналізованих мохів найбільші коефіцієнти водоутримання визначені для Plagiomnium ellipticum (95,2±7,5%) і Polytrichum formosum (78,7±8,1%) з території рекреації, Plagiomnium cuspidatum (77,7±9,2%) і Polytrichum formosum (70,5±6,3%) з території соснових насаджень та для Atrichum undulatum (66,1±10,5%) та Polytrichum formosum (60,4±5,3%) з території старовікових букових лісів. На основі результатів аналізу динаміки втрати вологи пагонами досліджуваних видів мохів установлено, щоLobachevska et al 2023 найбільші її показники (у % маси абсолютно сухої речовини) виявлено в зразках мохів зі зовнішньою провідністю води з антропогенно змінених територій. Так, для зразків Plagiomnium ellipticum з ділянок рекреації визначено 14,4±2,0% втрати води, тоді як для Polytrichum formosum 13,7±1,2%, з території вирубки -для Plagiomnium cuspidatum 14,9±1,6% і Polytrichum formosum 13,3±1,1%, але найменшу кількість вологи втрачали рослини як екзогідричних, так і ендогідричних мохів з букового лісу Atrichum undulatum 9,6±0,7% та Polytrichum formosum 7,8±0,5%.Для пагонів мохів Plagiomnium, які мали найбільші коефіцієнти водоутримання, відзначено високу швидкість водовіддачі, що може свідчити про їх високу водопоглинальну здатність.…”