Complication rate in mandibular angle fractures—one vs. two plates: a 12-year retrospective analysis

Ferrari, Raphael; Lanzer, Martin; Wiedemeier, Daniel B.; Rücker, Martin; Bredell, Marius

doi:10.1007/s10006-018-0728-4

Cited by 15 publications

(7 citation statements)

References 28 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…14 All studies reported single superior miniplate fixation via intraoral approach. Two studies also reported cases of two-miniplates fixation, 9,15 and three studies reported cases treated with a single 3D miniplate, 10 single lateral miniplate (transbuccal), 17 and strut plate. 11 Three studies reported complications with respect to third molar eruption 12,14,16 or concurrent extraction.…”

Section: Resultsmentioning

confidence: 99%

“…Ten studies were ultimately reviewed twice to determine final inclusion: four randomized trials [8][9][10][11] and six retrospective observation studies. [12][13][14][15][16][17] Four studies examined only isolated fractures 8,12,14,17 and one study examined bilateral MAFs. 14 All studies reported single superior miniplate fixation via intraoral approach.…”

Section: Study Selectionmentioning

confidence: 99%

See 1 more Smart Citation

Should Degree of Third Molar Eruption Influence Operative Management of Mandibular Angle Fractures? A Systematic Review

Kotha

Ruiter

Nicoleau

et al. 2021

Craniomaxillofacial Trauma & Reconstruction

View full text Add to dashboard Cite

Objective There is a growing trend toward evidence-based management of third molars in the fracture line of mandibular angle fractures (MAFs). This study aimed to differentiate MAF fixation complications by degree of third molar eruption and by extraction strategy in patients undergoing Champy fixation. Methods PubMed, EMBASE, OVID, SCOPUS, the Cochrane Library, and clinicaltrials.gov were queried through May 2020 for English-language publications for MAFs with third molar involvement for this systematic review. Bias was assessed using author-defined criteria. Relative risk (RR) of post-operative complications associated with extracted unerupted and retained partially erupted third molars (Group I) was calculated against controls of retained unerupted and extracted partially erupted third molars (Group II). Results Ten studies reported complications by eruption or extraction; however, only one study stratified complications by both eruption and extraction to meet inclusion criteria. The risk of bias was medium as only cases meeting defined follow-up were included. 73 cases (N) were included: 34 qualified for Group I and 39 for Group II. Quantitative synthesis of individual case data demonstrated significantly higher complication rate in Group I compared to Group II (23.5% vs 5.1%) (RR 4.6, 95% CI 1.04–20.1). No significant differences were observed between groups for infectious complications, mechanical complications, nonunion, or dehiscence. Reoperation was required significantly more often for Group I ( P = .043). Conclusions For MAFs involving the third molar, concomitant extraction of unerupted as well as retention of partially erupted third molars increases risk of complications with Champy fixation technique. For these patients, alternative strategies for fixation should be considered.

show abstract

Section: Resultsmentioning

confidence: 99%

Section: Study Selectionmentioning

confidence: 99%

Should Degree of Third Molar Eruption Influence Operative Management of Mandibular Angle Fractures? A Systematic Review

Kotha

Ruiter

Nicoleau

et al. 2021

Craniomaxillofacial Trauma & Reconstruction

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Other risk factors outlined in the literature include number of fractures, 10 fracture location, 16 teeth in the line of fracture, 22 plating technique, 23 and operating time. 15 In our study, mandibular angle and body fractures were associated with POICs in the bivariate analysis, though not in the regression model.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Can Patients With Isolated Mandibular Fractures Be Treated as Outpatients?

Lee

Lawler

Tannyhill

et al. 2020

Journal of Oral and Maxillofacial Surgery

View full text Add to dashboard Cite

“…У сучасній щелепно-лицевій хірургії для фіксації кісткових фрагментів при переломах різної локалізації широко використовують накісні титанові пластини та шурупи для остеосинтезу, що принципово дозволяє забезпечити надійне утримання уламків в трьох площинах на весь період консолідації перелому. Разом з тим, при остеосинтезі нижньої щелепи у дітей 6-12 років є ризик ушкодження зачатків постійних зубів або їх коренів, а також нижньощелепного каналу і при лікуванні переломів кута нижньої щелепи цим методом необхідно звертати увагу на розташування коренів постійних зубів і використовувати монокортикальні гвинти розміром 1,5 мм з фіксацією по нижньому краю нижньої щелепи, що потребує позаротового операційного доступу та підвищує травматичність і операційні ризики [7]. Тому автори рекомендують при переломах кута нижньої щелепи проводити остеосинтез з використанням мініпластин по нижньому краю нижньої щелепи [6].…”

Section: Features Of Fixing Mini-plates In Fractures Of the Angle Of The Lower Jaw In Childrenunclassified

Особливості Фіксації Мініпластин При Переломах Кута Нижньої Щелепи У Дітей

Kovách¹,

Македонський²,

Зелінський³

et al. 2021

stomatological

View full text Add to dashboard Cite

На теперішній час, за даними літератури, відзнача-ється стійка тенденція до підвищення частоти ви-никнення переломів щелеп в дитячому віці. При цьому переломи нижньої щелепи займають друге місце по частоті серед усіх переломів щелепно-лицевої ділян-ки.Найчастіше переломи щелепно-лицевої ділянки у ді-тей трапляються у періоди 6-7 років – час початку відвідування школи, 12-14 років – значне зростання фізичної активності, участі у спортивних змаганнях та тренуваннях, 16-18 років – хуліганські травми. За даними наукових джерел, частота виникнення пере-лому різних відділів нижньої щелепи варіюється.Мета даного дослідження. Підвищення ефективно-сті лікування переломів кута нижньої щелепи у дітей 6-8 років шляхом визначення оптимального місця для фіксації мініпластин за допомогою аналізу комп’ютерних томограм.Матеріали та методи дослідження. Нами було про-ведено аналіз історій хвороб дітей з переломами ку-тів нижньої щелепи, які лікувались шляхом остеоси-нтезу у щелепно-лицевих відділеннях міських лікарень м. Дніпро за період з 2012 по 2020 роки. Проведений нами аналіз 23 томограм дітей 6-8 років виявив мак-симально близьке розташування нижньощелепного каналу у 100 % випадків. Після вивчення ортопанто-мограм та комп’ютерних томограм обстежених ді-тей із змінним прикусом нами було розроблено власну методику фіксації мініпластини. Нами було запропо-новано та відпрацьовано методику фіксації мініпла-стини по зовнішній косій лінії з чотирма точками свердління для гвинтів в безпечних зонах.Одним із основних етапів успішного лікування пере-ломів кута нижньої щелепи у дітей 6-8 років мето-дом остеосинтезу являється обґрунтування розта-шування гвинтів для фіксації мініпластин.

show abstract

Complication rate in mandibular angle fractures—one vs. two plates: a 12-year retrospective analysis

Cited by 15 publications

References 28 publications

Should Degree of Third Molar Eruption Influence Operative Management of Mandibular Angle Fractures? A Systematic Review

Should Degree of Third Molar Eruption Influence Operative Management of Mandibular Angle Fractures? A Systematic Review

Can Patients With Isolated Mandibular Fractures Be Treated as Outpatients?

Особливості Фіксації Мініпластин При Переломах Кута Нижньої Щелепи У Дітей

Contact Info

Product

Resources

About