Collagen Matrix in Decompressive Hemicraniectomy

Abstract

The use of collagen matrix to cover the dural defect during hemicraniectomy reduces operating time in hemicraniectomy and cranioplasty. The complication rate (cerebrospinal fluid effusion), total treatment time, and time on intensive care unit can be reduced, giving a potential for cost reduction. There was no difference in the rehabilitative outcome.

Complications of decompressive craniectomy for traumatic brain injury

“…Over time the Duragen is replaced by ingrowth of connective tissue that has properties similar to dura. 34 Decompressive craniectomy is not an esthetic operation. The patient's scalp contours are disfigured for a period of months.…”

Complications of cranioplasty following decompressive craniectomy: analysis of 62 cases

“…Much of the modern literature regarding cranioplasty following decompressive craniectomy is based on case series that emphasize the technical aspects of the procedure such as the use of materials, 2,3,9,10,12,14,26,30,33,35,[50][51][52]54,55,60,63,68,70,71 the use of techniques to store the bone flap prior to reconstruction, 16,19,24,25,43,48,49,72 the timing of surgical intervention, 6,37 or other specific modifications to either the craniectomy or cranioplasty procedure, which may influence the cranioplasty. 20,28,34,36,38,41,47,67 There are relatively few modern-day large clinical series describing the clinical outcomes and perioperative complications of cranioplasties in the setting of nonpenetrating traumatic brain injury and large vessel infarction. 40,42 Complications after cranial reconstruction, often viewed as a straightforward neurosurgical procedure, may very well be underreported.…”

Theoretical substantiation of the efficiency of biopolymers application in experimental TBI (literature review and own results)

“…Було встановлено, що ушкодження м'якої та арахноїдальної оболонок забезпечує адгезію незалежно від типу замінника ТМО, що в подальшому підтвердилося [12,13]. Отже, «ідеальний замінник» ТМО має забезпечувати непроникність для рідин, відповідати фізичним властивостям ТМО людини, щоб забезпечити захист тканин мозку, бути легким і зручним для маніпуляцій під час операції при намочуванні у фізіологічному розчині; механічні властивості матеріалу мають полегшувати накладання швів і/або склеювання; мінімізувати місцеве запалення тканин для запобігання утворенню небажаного рубцювання і фіброзу або спайок; стимулювати на різних етапах наближену до фізіологічної фільтрацію клітинами (макрофагами, фібробластами) і бути матрицею для прискорення відновлення цілісності шляхом формування модифікованої ТМО; сприяти ремоделюванню судинної сітки; бути ергономічно та економічно виправданим [14,8,[15][16][17][18][19]. Обґрунтовано п'ять основних вимог до імплантату, які дають змогу наблизитися до «ідеального замінника» ТМО: по-перше, імплантат має тимчасово або постійно виконувати захисну функцію, відокремлюючи і герметизуючи субдуральний простір від епідурального; по-друге, імплантат має індукувати власні клітини до диференціювання і усунути дефіцит тканини ТМО (менінготеліальна індукція); по-третє, імплантат має сприяти інфільтрації та імплантації фібробластів (менінготеліальна провідність), що є функціональним показником тривимірної структури трансплантата; по-четверте, бажано щоб імплантат містив клітинні компоненти, здатні регенерувати нативну тканину (фібро-і менінготеліогенез); по-п'яте, імплантат має бути пластичним, тобто мати здатність легко набувати потрібної форми і відповідати хірургічному дефекту без деформації оточуючих тканин, а також відповідну еластичність (міцність до розтягнення) -здатність утримувати хірургічний шов під напруженням [20].…”