Coal Mining Regions as Technogenically Loaded Areas in Ukraine

Abstract

The сoal mining in Ukraine has stipulated a significant and multifaceted man-made burden onto the environment. The physical liquidation of mine workings leads to the development of an interconnected complex of new negative phenomena and processes to impact the environment, which is accompanied by a change in its environmental parameters: geochemical ones: the mobility of chemical compounds and elements increase in the zones of fl ooding and therefore the migration of pollutants from surface waters and water intakes is signifi cantly accelerated; hydrogeological ones: during coal mining, groundwater approaches the Earth’s surface, in the zone of unsaturated filtration, the of rocks and soils stability are reduced; geotechnical ones: due to the oversaturation of wet large volumes of rocks their strength decreases, the subsidence and shears are formed, deformations of the Earth’s surface occur. The landscape characteristics have changed significantly, reflecting the nature of xenogenetic geological processes and hydrological regime manifestations that is why the Earth’s surface has also changed due to the direct man-made burden due to public and industrial construction, railways, highways, waste heaps and ponds that accumulate water, sludge and other waterworks, buildings of agricultural production to form a manmade relief.

Regional and Local Systems of Methane Gas Distribution in the Coal-Bearing Massifs of the Donets Basin

“…Регіональні та локальні системи поширення газу-метану у вуглепородних масивах Донецького басейну викликають зацікавленість, насамперед, у зонах із промисловою вугленосністю, яка зосереджена переважно у трьох світах середнього карбону С 2 7 -С 2 5 (65 вугільних пластів) та поодиноких пластах робочої потужності світи С 3 1 . Незважаючи, що розвідані та підраховані ресурси Донецького басейну в межах товщі 1800 м, комплексне освоєння вуглегазових покладів, без сумніву, доцільне.…”

“…Одностайної думки про походження газу у вугільних масивах не існує, але, згідно першої гіпотези, вчені розглядає його як біогенне утворення, що є одночасно утвореним із вугільними покладами чи продукованим ними при подальшому їх перетворенні [5,9]. Друга гіпотеза вказує на присутність у вугіллі газів, крім біогенного, також абіогенного походження, пов'язаних із глибинними розломами та флюїдодинамічними осередками [1,2,4,6].…”

“…Найбільші зони скупчення важких вуглеводнів пов'язують із водами вміщуючих вугілля порід та із зонами розвитку тріщинуватості. Таким чином, важкі вуглеводні вуглепородних масивів генетично не пов'язані із вугіллям чи нафтопроявами в них, а пов'язані з міграцією вуглеводнів (як рідких, так і газоподібних) з глибини, що також не суперечить результатам наших досліджень [1,2,16]. Нашими дослідження встановлено наявність зон газонасичення які пов'язуються із вугільними пластами та вміщуючими породами та корелюються із тектонічними порушеннями у вуглепородних масивах.…”

“…Таким чином, кореляція речовинного складу кам'яного вугілля за ступенем його метаморфізму не може корелюватися у цій зоні із сучасною глибиною залягання вугільного пласта чи вуглегазоносної товщі. Така кореляція можлива лише за умов формування газових покладів у вугленосній товщі карбону на альпійському етапі розвитку структури регіону Великого Донбасу, коли існували умови утворення вторинних тектонічних колекторів (різномасштабних зон та систем розущільнення) у кількох гіпсометричних рівнях [1,11,12].…”