Classification of social spaces of shopping MALLs according to their size and planning layout type

Abstract

Анотація. Постановка проблеми. Останнім часом усе більшою стає невідповідність практики архітектури з її теоретичними проробками нормативна база частково недосконала та застаріла. Частішають випадки суперечностей у різних нормативних документах та навіть відсутності норм проектування на нові типи будівель. Винятком не стали і торгово-розважальні центри (ТРЦ або мол). На жаль, нормативна база, а саме ДБН, у якому описані основні норми для підприємств торгівлі, не відображає належно норми та типологію сучасних ТРЦ. Саме тому типологізація архітектурного середовища постає одним із важливих завдань науковців у цій галузі. Аналіз публікацій. Матеріали статті спиралися на такі праці: Besemer S. «Shopping-Center der Zukunft. Planung und Gestaltung», Maitland B. «Shopping mall. Planning and Designs», Dönhöfer K. «Shopping mall und neue Einkaufszentren». Також у статті використано схеми, фото та інформація з книг Broto C. «Today's Shopping Malls» та «New Shopping Malls». Мета цього дослідження − розробити класифікацію комунікативних просторів ТРЦ за такими критеріями як розмір та тип планувальної організації. Висновок. Проведено аналіз десяти молів, розташованих у різних країнах Європи, що мають різний розмір та різну планувальну організацію. На основі аналізу цих молів було створено класифікацію комунікативних просторів за розміром: малий, середній, великий. Проаналізовано вже існуючі класифікації молів за планувальною організацією. З'ясувавши, що саме комунікативний простір постає основою для визначення планувальної організації молів, автор пропонує застосувати вже існуючі типи планувальних організацій молів. Під час дослідження обраних молів виявлено ТРЦ, планувальну організацію яких не можна віднести до жодного з існуючих типів. Таким чином, на основі планувальних схем міста визначено три нові типи планувальної організації комунікативного простору молів: радіально-кільцева, променева або зірчаста та пелюсткова. Подібно до міст у таких комунікативних просторах з'являються площі, озеленені сквери, малі архітектурні форми та місця для перформансів. У таких комунікативних просторах створено для людей атмосферу, схожу до середовища міського центру.