Проаналізовано можливість існування кластерів неорганічних речовин у стані молекулярного асоціата та сукупності іонних пар. Розглянуто основні причини виникнення іонних пар: часткове або повне перенесення електрона або електронної пари з однієї молекули на іншу, перенесення протона (прототропія) або галогенід-іонів (галотропія) між молекулами, перетворення контактних іонних пар в мікрокристалах солей на розділені за рахунок сольватації. Визначено умови структурних переходів між ними. Описано вплив розмірів наночастинок та температури на відносну термодинамічну стабільність цих двох форм кластерів. Огляд охоплює широке коло об'єктів: кластери, які утворені молекулами води, гідратовані молекули безкисневих та кисневмісних кислот, неорганічних основ (гідроксидів лужних металів та амоніаку) та солей; безводні та гідратовані кластери, що містять одночасно молекули кислот та основ; кластери координаційних сполук та деяких інших речовин. Висвітлено результати квантовохімічних розрахунків методами Хартрі-Фока (HF), теорії функціоналу електронної густини (DFT), теорії зв'язаних кластерів із однократними, подвійними та потрійними збудженнями (CCSD(T)) та теорії збурень Меллера-Плессета другого порядку (MP2) просторової будови та енергетичних характеристик розглянутих моделей. Теоретичні результати порівнюються з наявними експериментальними даними. Виявлено, що дисоціація O-H зв'язків можлива в кластерах, що утворені принаймні п'ятьма молекулами води, і є складною реакцією, яка контролюється утворенням водневих зв'язків, причому дві молекули води мають діяти як промотори реакції гідролізу, де відбувається синхронне переміщення двох протонів, а іони H 3 O + та OHдіють як потрійні акцептори та потрійні донори водневих зв'язків. В кластерах гідратованих молекул неорганічних кислот, як безкисневих, так і кисневмісних, які містять 3-5 молекул води, можливі колективні (тобто узгоджені) протонні переходи та іонна дисоціація. Іонна дисоціація гідроксидів та галогенідів лужних металів потребує від 3 до 7 молекул води в кластері. Показано, що в кластерах, що складаються з однакової кількості молекул амоніаку та соляної кислоти (HCl) n •(NH 3) n , перехід від водневого зв'язку до іонної пари відбувається уже при n = 2. Іонні координаційні сполуки можуть утворювати олігомерні асоціати, в яких відстань між катіоном та аніоном залежить від координаційного числа катіона і є проміжною між величинами, характерними для контактних та розділених іонних пар. Ключові слова: кластер, молекулярний асоціат, іонна пара, прототропія, галотропія, структурний перехід у наночастинках, квантовохімічне моделювання Вступ На сьогодні швидше за все прогресує один з найбільш перспективних напрямків сучасної хімії-нанохімія. Ця галузь науки вивчає різноманітні фізико-хімічні процеси у
