Change of spatial distribution in the ichiotocenosis of the shabolat estuary in the process of its anthropogenic transformation

Abstract

Наслідки трансформації природних екосистем Шаболатського лиману під дією антропогенних чинників відбилися на складі іхтіоценозу, зміні основних популяційних характеристик найбільш масових видів. Мета роботи полягала у з'ясуванні просторового розподілу найбільш масових представників іхтіоценозу Шаболатського лиману в умовах його антропогенної трансформації. Матеріал для дослідження відбирали з промислових знарядь лову у весняний, літній та осінній періоди 2009-2012 рр. Повний біологічний аналіз риб (бичок кругляк, бичок травник, камбала глось, кефаль піленгас та ін.) проводили за загальноприйнятою методикою. Результати. Досліджувалися закономірності формування популяцій найбільш масових представників іхтіоценозу в залежності від: солоності вод, зв'язку з суміжними акваторіями, акліматизації і інтродукції риб, антропогенного навантаження та особливості просторового розподілу популяцій найбільш масових представників іхтіоценозу в акваторії водойми. До найважливіших компонентів іхтіокомплексу Шаболатського лиману відносяться види родини бичкових (Gobiidae), популяція Platichthys luscus та види родини кефалевих. Найбільший інтерес із представників родини бичкових представляють масові види бичків: кругляк Neogobius melanostomus і трав'яник Zosterisessor ophiocephalus, які здатні зимувати і відтворюватися в лимані. Це важлива ланка в харчових ланцюгах водойми. Вступаючи в харчову конкуренцію з іншими представниками іхтіоценозу вони істотно впливають на стан кормової бази і продукційні можливості лиману. Види родини кефалевих та камбала глоса розповсюджені на глибоководних акваторіях лиману та на ділянках з максимальною солоністю. Висновки. Встановлено, що в умовах антропогенної трансформації лиману за останні 35-40 років скоротились чисельність і ареал розповсюдження бичків кругляка і трав'яника. В масовій кількості вони збереглися лише на невеликих, локальних ділянках водойми, що пов'язано з погіршенням умов відтворення та деградацією асоціація зостери і рдесту. Основними причинами скорочення чисельності і ареалу розповсюдження бичкових в Шаболатському лимані стала їх масова загибель в результаті масштабної екологічної катастрофита та погіршення умов відтворення. Причиною значного зменшення чисельності і ареалу розповсюдження камбали глоси та кефалевих стала масова загибель у 1992 р., а також зміни солоності вод Шаболатського лиману