Cadmium in human and animal organisms. III. Effect on reproductive system

Abstract

У статті представлено аналітичний огляд результатів сучасних досліджень впливу Кадмію на репродуктивну систему в організмі людини і тварин. Проа на лізовано особливості впливу елемента на функціональну активність статевих за лоз та інших органів системи відтворення, процеси гаметогенезу і гормоногенезу. Розглянуто дію Кадмію як деструктора ендокринної системи, котрий впливає на експресію генів, та канцерогенного чинника.Ключові слова: Кадмій, токсичність, репродукція, гаметогенез, гормоноге нез, ендокринна система, канцерогенез. ВСТУПКадмій -це важкий метал, який унаслідок інтенсивного промислового викорис тання та нагромадження у складі виробничих і побутових відходів належить до най більш розповсюджених полютантів навколишнього середовища [28,37]. За надхо дження в організм людини і тварин з продуктами харчування, водою й атмосферним повітрям цей елемент нагромаджується в клітинах тканин і органів [1,7,16]. Кадмій характеризується тривалим періодом виведення з організму (понад 20 років) та ку мулятивними токсичними і канцерогенними ефектами у клітинах [7,25,37]. Особ ливості впливу Кадмію на видільну, дихальну, опорнорухову, імунну, кровотворну системи охарактеризовані раніше [2]. Метою цієї роботи було проаналізувати сучас ні дані щодо впливу Кадмію на репродуктивну систему, в органах якої (сім'яники, яєчники, плацента та ін.) катіони Cd 2+ інтенсивно акумулюються [53,59,69]. Вплив Cd 2+ на репродуктивну функцію жіночого організмуВплив Cd 2+ на ембріон і плаценту. У низці наукових робіт простежено зв'язок між рівнем забруднення довкілля Кадмієм і гормональними розладами в організмі

Розповсюдження Мікробіоти В Ґрунтовому Покриві На Території Уранових Шахт Смолінська Та Новокостянтинівська В Кіровоградській Області

“…Так, пеніцілії як домінуючі факультативні анаероби, потрапляючи в повітря після звичайних умов життя в ґрунті, швидко пристосовуються й освоюють нові екобіоценози, які з'являються внаслідок зростаючого техногенезу. Частота зустрічальності їх коливається від 55 % (зразок 8 шахти Новокостянтинівська) Відомо [11], що ґрунтові мікоміцети перебувають у постійному контакті між собою і з екологічного погляду можна констатувати, що в наносних ґрунтах, сформованих за останні десятиліття, з'явилися перехідні групи мікоміцетів (полівалентні форми), які за певних умов можуть бути і сапрофітами, і паразитами, і сімбіонтами (наприклад, гриби роду Fusarium).…”