Briony's Stand Against Oblivion: The Making of Fiction in Ian McEwan's Atonement

Finney, Brian

doi:10.1353/jml.2004.0073

Cited by 20 publications

(7 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Order By: Relevance

“…The unexpected twist at the end of the third section pulls the rug from under the realistic reading of the novel and destabilizes the coherent picture constructed by the readers. It is true that metafictional elements permeate the novel as of its first pages (Finney, 2004). Nonetheless, the concluding section turns the novel into "a self-conscious, self-reflexive novel employing a character narrator who is herself a novelist" (Phelan 2007, 109), which produces an unsettling shock for most readers.…”

Section: Giving Access To the Ethical: Ian Mcewan's Atonementmentioning

confidence: 99%

Reading Fiction with Levinas: Ian McEwan’s novel Atonement

Houser¹

2020

Levinas and Literature

View full text Add to dashboard Cite

Section: Giving Access To the Ethical: Ian Mcewan's Atonementmentioning

confidence: 99%

Reading Fiction with Levinas: Ian McEwan’s novel Atonement

Houser¹

2020

Levinas and Literature

View full text Add to dashboard Cite

“…The bigger frame that McEwan applies to this novel is only revealed dexterously towards its end, when Briony's identity as the novel's narrator, who has become a successful novelist and writes this story in old age as an act of atonement, is disclosed. Given its strong meta-fictional dimension (see Finney 2004 andD'Angelo 2009), Atonement is also a novel that engages with melodrama's potential to shape the way humans think about the real world, for the better or the worse. In a novel such as Atonement, melodrama has become the ruling force of the human mindset (see Straub 2014: 238-240).…”

Section: Meta-melodramamentioning

confidence: 99%

Melodrama and Narrative Fiction: Towards a Typology

Straub

2014

Anglia

View full text Add to dashboard Cite

Recent research on melodrama has stressed its versatility and ubiquity by approaching it as a mode of expression rather than a theatrical genre. A variety of contexts in which melodrama is at work have been explored, but only little scholarly attention has been paid to the relationship between melodrama and novels, short stories and novellas. This article proposes a typology of melodrama in narrative prose fiction, examining four different categories: Melodrama and Sentimentalism, Depiction of Melodramatic Performances in Narrative Prose Fiction, Theatrical Antics and Aesthetics in Narrative Prose Fiction and Meta-Melodrama. Its aim is to clarify the ways in which melodrama, ever since its early days on the stages of late eighteenth-century Europe, has interacted with fictional prose narratives, thereby shaping the literary imagination in the Anglophone world.

show abstract

“…The work of the modern British writer Ian McEwan attracts the attention of many literary critics 2013;Kushnirova, 2017;Maikovska, Malyshevska, 2020;Shuba, 2009, Finney, 2004, Miller, 2016. Ian McEwan is the winner of several literary awards, the author of fifteen novels, many short stories, oratorios and screenplays.…”

Section: Introductionmentioning

confidence: 99%

Трансформація Архетипів Дитини Та Будинку У Романі І. Мак’юена «Горіхова Шкарлупа»

Бондар¹

2022

literature

View full text Add to dashboard Cite

Стаття присвячена трансформації архетипів дитини та будинку в романі І. Мак’юена «Горіхова шкарлупа». Мета статті – розглянути трансформацію архетипів дитини та будинку в цьому романі в індивідуально-авторському трактуванні. У роботі використано комплексну дослідницьку методологію: синтез порівняльно-історичного методу, цілісного аналізу, елементів міфопоетичного та герменевтичного методів. Враховувалися постструктуралістські підходи, а також техніка “close reading”. У статті простежено одну з тенденцій літератури XXI століття: наповнення архетипів дитини та дома новими характеристиками. Розглядається образ дитини – це ембріон, до того ж він є оповідачем. Проаналізовано переосмислення архетипу батька, образ якого пов’язаний з мотивом наставництва, мудрості і є надзвичайно важливою фігурою у міфопоетичному локусі будинку. Слід підкреслити, що хоча протягом основного сюжетного часу дитина перебуває ще в утробі матері, вона ставить питання про свою ідентичність, розмірковує про особисту відповідальність за те, що відбувається у зовнішньому світі. Аналізуються оригінальні прийоми автора метафоризації будинку. Визначено, що утроба матері – це замкнутий простір, який протягом дев’яти місяців є, певною мірою, будинком для немовляти. У оповідача є безліч епітетів для свого тимчасового притулку: «темниця», «замок», «шкарлупа», «похоронний пагорб», «море», «океан». Розглядається ще один образ будинку – родове гніздо, яке дісталося у спадок батьку ембріона. Особливо варто зазначити, що цей образ також має величезне новаторське значення у романі, оскільки стає символом не згуртування, а руйнації сім’ї; одночасно він створює атмосферу, де відбуваються події. На початку ХХІ століття на прикладі роману «У шкарлупі» ми спостерігаємо певну трансформацію будинку: це вже не звична будівля, а материнське лоно. Авторські інтенції спрямовані на розкриття трагічного боку сучасності, коли трагедія буття відчувається людиною навіть не відразу після народження, а ще в стані зародка.

show abstract

Briony's Stand Against Oblivion: The Making of Fiction in Ian McEwan's Atonement

Cited by 20 publications

References 0 publications

Reading Fiction with Levinas: Ian McEwan’s novel Atonement

Reading Fiction with Levinas: Ian McEwan’s novel Atonement

Melodrama and Narrative Fiction: Towards a Typology

Трансформація Архетипів Дитини Та Будинку У Романі І. Мак’юена «Горіхова Шкарлупа»

Contact Info

Product

Resources

About