Узагальнюються та інтерпретуються результати дослідження методичної похибки, що виникає при розрахунку вартості об’єктів незалежної оцінки за методом непрямої капіталізації у найбільш загальному випадку, коли прогнозований період дисконтування майбутніх потоків доходів становить неціле число часових періодів. Розглядається можливість використання результатів попередніх досліджень авторів як теоретичне підгрунтя для розроблення загальної теорії незалежної оцінки на базі інформаційної парадигми, побудованої на закономірностях теорії інформації та теорії похибок.