Biogeochemical cycles of Chernobyl-born radionuclides in the contaminated forest ecosystems. Long-term dynamics of the migration processes

Shcheglov, A. I.; Цветнова, О. Б.; Klyashtorin, Alexey

doi:10.1016/j.gexplo.2014.05.026

Cited by 26 publications

(8 citation statements)

References 4 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…In European forests contaminated by the Chernobyl accident, the organic soil layer retained the largest portion of radiocesium and thus played a critical role in controlling radiocesium migration in forest ecosystems71720. However, the data obtained from our study sites in the Fukushima prefecture indicate that the majority of radiocesium had already migrated to the mineral soil layer in 2012, thus demonstrating that the migration through the organic soil layer is more rapid than in European forests contaminated by fallout from Chernobyl.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 61%

“…However, the data obtained from our study sites in the Fukushima prefecture indicate that the majority of radiocesium had already migrated to the mineral soil layer in 2012, thus demonstrating that the migration through the organic soil layer is more rapid than in European forests contaminated by fallout from Chernobyl. This is one of important radioecological differences between Fukushima and Chernobyl71720. Our modelling study is not designed to reveal the underlying mechanisms of this fast migration, and therefore further observation studies and analysis of physicochemical properties of forest soils in Fukushima must be continued.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

“…In addition, it is useful to be able to predict the future dynamics of the radiocesium between forest components; modelling is the best tool for this prediction16171819.…”

mentioning

confidence: 99%

See 2 more Smart Citations

Predicted spatio-temporal dynamics of radiocesium deposited onto forests following the Fukushima nuclear accident

Hirano

Matsuura

Nanko

et al. 2013

Sci Rep

102

View full text Add to dashboard Cite

The majority of the area contaminated by the Fukushima Dai-ichi nuclear power plant accident is covered by forest. To facilitate effective countermeasure strategies to mitigate forest contamination, we simulated the spatio-temporal dynamics of radiocesium deposited into Japanese forest ecosystems in 2011 using a model that was developed after the Chernobyl accident in 1986. The simulation revealed that the radiocesium inventories in tree and soil surface organic layer components drop rapidly during the first two years after the fallout. Over a period of one to two years, the radiocesium is predicted to move from the tree and surface organic soil to the mineral soil, which eventually becomes the largest radiocesium reservoir within forest ecosystems. Although the uncertainty of our simulations should be considered, the results provide a basis for understanding and anticipating the future dynamics of radiocesium in Japanese forests following the Fukushima accident.

show abstract

Section: Discussionmentioning

confidence: 61%

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

See 1 more Smart Citation

Predicted spatio-temporal dynamics of radiocesium deposited onto forests following the Fukushima nuclear accident

Hirano

Matsuura

Nanko

et al. 2013

Sci Rep

102

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…The study of information sources confirmed that digging up and transporting this waste can be dangerous [13]. Several sources stated that the pollution by radionuclides does not end in time, can contaminate the ground, and can be transported by environing, water, plants, and living creatures long after the disaster [14,15]. Moreover, studies confirmed that protecting the groundwater from secondary contamination by underground impervious shield arrangement is effective [16].…”

Section: Analysis Of Information Sourcesmentioning

confidence: 91%

Innovative Technology of Horizontal Protective Shield Arrangement Using Injection

Meneylyuk

Petrovskiy

Borisov

et al. 2017

e-GFOS

View full text Add to dashboard Cite

“…Дослідники відмічали значну акумулюючу роль лісових рослин та варі-ювання показника інтенсивності надходження 137 Cs до різних видів у межах одного і того самого екотопу, широкий діапазон рівнів їхнього радіоактивного забруднення та важливу роль у перерозподілі радіонуклідів у лісових біогеоценозах [1,7,11,17,18,20,24,27]. У перші 10-20 років після аварії на ЧАЕС з'явилася достатня кількість публікацій [5,11,20,23,26,28], у яких описано основні фактори, що впливають на інтенсивність накопичення радіонуклідів рослинами: систематичне положення, життєва форма, утворення симбіозу з мікоризою грибів, глибина розміщення кореневої системи у ґрунті, тип ґрунту, мінералогічний та гранулометричний склад ґрунту, багатство (кількість мінерального азоту), вологість, кислотність (рН), вміст органічної речовини, вміст обмінних К + і Са 2+ , ізотопний склад радіоактивних випадінь, їхні фізико-хімічні властивості, форма і шлях надходження радіонуклідів до екосистеми.…”

Section: вступunclassified

Вміст 137cs У Наземній Фітомасі Рослин Свіжих Борів Лісів Українського Полісся

Мельник¹

2019

visnyk

View full text Add to dashboard Cite

Досліджено радіоактивне забруднення 137Cs наземної фітомаси рослин соснових насаджень вумовах свіжих борів Українського Полісся. Дослідження проводилися на пробних площах, закладениху Народицькому лісництві, було відібрано зразки 6-х видів наземної фітомаси рослин та відповідні доних зразки ґрунту. Перед вимірюванням питомої активності 137Cs усі зразки висушувалися до повіт-ряно-сухого стану та гомогенізувалися. В основу досліджень покладено класичний метод порівняль-ної екології. Середня величина радіоактивного забруднення ґрунту в межах постійних пробних площваріювала від 106 до 380 кБк/м2 (коефіцієнт варіації становив 29 %). Виявлено значні коливання вели-чин питомої активності 137Cs для всіх досліджуваних видів. Максимальний вміст 137Cs виявлено вназемній фітомасі перестріча лучного (104291 Бк/кг), а мінімальний – у смовді гірській (217 Бк/кг).Порівнюючи вміст 137Сs у наземній фітомасі родини Тонконогові з’ясовано, що кипець сизий харак-теризується значно вищими значеннями досліджуваного показника, ніж костриця овеча. Аналізуючиконцентрацію 137Сs у наземній фітомасі брусниці та вереса звичайного було виявлено коливання дос-ліджуваного показника в межах кожної пробної площі. Показники інтенсивності надходження 137Csу наземну фітомасу рослин свіжих борів для досліджуваних видів варіювали у широких межах: кое-фіцієнт накопичення від 0,1 до 53,9, коефіцієнт переходу – від 0,8 до 594 м2·кг-1·10-3. За результата-ми однофакторного дисперсійного аналізу наземну фітомасу рослин за здатністю до акумуляції137Cs було віднесено до п’яти груп. За інтенсивністю накопичення 137Сs у рослинах свіжих борів має-мо такий висхідний ряд: перестріч лучний > верес звичайний > брусниця > кипець сизий > кострицяовеча > смовдь гірська. Значення концентрації 137Сs у досліджуваних видах мають тісний лінійнийзв’язок з величиною щільності радіоактивного забруднення ґрунту.

show abstract

Biogeochemical cycles of Chernobyl-born radionuclides in the contaminated forest ecosystems. Long-term dynamics of the migration processes

Cited by 26 publications

References 4 publications

Predicted spatio-temporal dynamics of radiocesium deposited onto forests following the Fukushima nuclear accident

Predicted spatio-temporal dynamics of radiocesium deposited onto forests following the Fukushima nuclear accident

Innovative Technology of Horizontal Protective Shield Arrangement Using Injection

Вміст 137cs У Наземній Фітомасі Рослин Свіжих Борів Лісів Українського Полісся

Contact Info

Product

Resources

About