Back to the Future: Prospects for Education Faculty and Librarian Collaboration Thirty Years Later

Abstract

Thirty years ago, education conference panelists shared concerns regarding collaboration between education faculty and librarians and they presented ideas for expanding these partnerships. A review of their ideas raises an important question: In what ways have their ideas for collaboration and partnership been realized? To answer this question, the authors conducted a review of the literature regarding education faculty-librarian collaboration. Findings indicate that when collaborating with education faculty, there are three roles librarians have embodied: librarian-as-reference, librarian-as-consultant, and librarian-as-instructor. These roles contribute to the realization of the panelists' proposed ideas and offer suggestions for future collaboration and research possibilities.

Role of Lebanese public school libraries in the changing information environment

“…ICT has helped in changing the attitude of teachers towards librarians (Scheeren, 2015). In fact, many pedagogical studies (Alman et al, 2012;Scripps-Hoekstra and Hamilton, 2016) have involved librarians in the production of new educational material. The vision of these researchers was to create programmes that would allow for more interaction between libraries and electronic resources.…”

“…The contribution of school librarians in the educational process is expected, and the research indicated that, when collaborating with faculty members, librarians take on three main roles: librarian as reference, librarian as consultant and librarian as instructor (Scripps-Hoekstra and Hamilton, 2016). Sykes (2016) argues that the philosophy of a collaborative and participatory culture of learning across an entire school allows teachers and learners to share knowledge in a common space.…”

Library Supervision as a Component of Scientific and Practical Relations between the Library and the Scientist: Current State

“…Згідно із ними, бібліотекар переважно виступає: а) як «джерело довідок» (відповідаючи на питання відвідувача-читача, поза навчальними аудиторіями); б) як консультант (проводячи індивідуальні консультації для студента щодо використання бібліотечних ресурсів) та в) як інструктор (проводячи групові консультації та заняття в аудиторіях). У той же час зазначається, що у випадках, коли бібліотекари та викладачі не співпрацюють, багато студентів не знають про допомогу, яку можуть їм надати бібліотеки, відносяться до них із побоюванням та мають погано розвинені дослідницькі навички (Scripps-Hoekstra & Hamilton, 2016).…”

“…З урахуванням даної проблеми (природної для сучасного суспільства, яке стало інформаційним у той час, коли значна кількість освітніх планів продовжують залишатись в епосі «до інтернету» й у багатьох країнах ще не мають пріоритетом саме інформаційну освіту), найбільш актуальною метою співробітництва бібліотекаря й викладача має стати підтримка як науковця, так і студента у виявленні найбільш ефективної стратегії пошуку (Braddlee & VanScoy, 2019, p. 430). Зокрема, у зазначеній вище схемі необхідно рухатись до виконання бібліотекаром у першу чергу функцій не «довідника», а активного консультанта, в ідеалі вбудовуючи бібліотечні елементи у навчальний процес (Scripps-Hoekstra & Hamilton, 2016). При цьому бібліотекар має відігравати роль своєрідного «гіперпосилання» (визначаючи, що саме за ідеї розглядаються та як вони поєднані), тоді як викладач надає вихідну інформацію та «каркас» для її інтерпретації (Campbell, 2010, p. 33).…”

“…), воно проходить у таких основних напрямках: «навчання студентів інформаційній освіті», «розвиток [бібліотечних] колекцій у прямій підтримці програм курсів», «розвиток колекцій із загальних дисциплін» та «особиста допомога студентам в організації досліджень» (Yu et al, 2019, p. 98). Важливим є те, що робота із студентами та аспірантами вимагає різних підходів: студентам потрібно у першу чергу навчитись користуватись ресурсами, які надає бібліотека, та працювати з ними з метою виконання навчальних завдань, тоді як аспіранти вимагають більш спеціалізованої допомоги у роботі із списками літератури та своїми дисертаціями (Scripps-Hoekstra & Hamilton, 2016). Також необхідним є зворотній зв'язок між лектором (після завершення курсу інформаційної освіти, в якій би формі він не проводився) та бібліотекоюз метою оцінити якість навчання (Davids & Omar, 2018, p. 4).…”