Authors′ response

Khandare, AL; Babu, JJ; Ankulu, M; Aparna, N; Shirfule, Amol L.; Rao, GS

doi:10.4103/0971-5916.154520

Cited by 2 publications

(2 citation statements)

References 2 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…[10] It has been reported that excessive consumption (>300-400 g) of L. sativus continuously for 3-4 months as a monotonous diet can lead to neurolathyrism. [11,12] However, if consumed in smaller quantities as a part of a normal mixed diet, its nutritional values can be optimally utilized. This is very important from the Indian context, and even all the recent research publications concur with this.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Study of Knowledge, Attitude, and Practice in Participants with Regular Intake of Lathyrus, But No Spastic Paraparesis

Chaurasia

Pathak

Singh

et al. 2018

Journal of Neurosciences in Rural Practice

View full text Add to dashboard Cite

Background and Purpose:Neurolathyrism is now a disease of the past and also the causative agent, Lathyrus sativus (Khesari Pulse or keerai in Local Hindi and Bhojpuri language) has now been proven to be harmless and has become part of the usual diet.Materials and Methods:The population at risk was screened and studied for demography, economic status, knowledge about Khesari pulse, awareness about so-called harmful effects of Khesari pulse intake in humans, and the effects of ban of Khesari pulse on the population which is using Lathyrus (Khesari) as a major source of pulse since the past 4 years through a questionnaire of three pages.Results:Nearly 97% of total screened population totally fed on Khesari pulse as their major source of food and we did not found a single case of primary walking difficulty. We did find three cases of poststroke paralysis, a case of post-GBS lower limb weakness, and a case of recurrent myelitis as a part of questionnaire-based study and then followed by personally examining the patients to confirm the diagnosis.Conclusion:Khesari pulse if consumed in smaller quantities as a part of a normal mixed diet, its nutritional values can be optimally utilized.

show abstract

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Study of Knowledge, Attitude, and Practice in Participants with Regular Intake of Lathyrus, But No Spastic Paraparesis

Chaurasia

Pathak

Singh

et al. 2018

Journal of Neurosciences in Rural Practice

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Середньосвітові статистичні дані свідчать, що на сьогодні людство отримує понад 20 % від загальної потреби протеїну завдяки зернобобовим культурам, а у країнах Південної Азії та Африки вони є основним продуктом харчування у повсякденному раціоні [8,16]. Слід відзначити, що зерно сої та арахісу, окрім протеїну, має високий вміст олії, яку широко використовують у харчовій промисловості, а також у кормовиробництві та для технічних цілей [11].…”

Section: вступunclassified

Вплив елементів технології вирощування чини посівної (Lathyrus sativus L.) на урожайність зерна в умовах Лівобережного Лісостепу України

Гангур,

Лень,

Єремко

et al. 2023

Scient.Prog.&Innov.

View full text Add to dashboard Cite

Серед однорічних зернобобових однією з перспективних та цінних культур як з господарського, так і агротехнічного погляду є чина посівна (Lathyrus sativus L.). Зерно культури характеризується не лише високим вмістом білка (18–34 %), але й найважливіших амінокислот ‒ триптофану, лізину, аргініну, гістидину та за цим показником не поступається гороху, сочевиці та квасолі. Під час досліджень, проведених в умовах державного підприємства «Дослідне господарство «Степне» на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому впродовж 2021–2023 рр., виявлено, що застосування мінеральних добрив у технології вирощування чини сприяло збільшенню урожайності зерна культури на 0,17–0,43 т/га або 7,6–19,2 %, а на фоні допосівного обробляння насіння мікробіологічним препаратом – на 0,21–046 т/га або 9,0–19,7 % порівняно із контролем. За результатами досліджень встановлено, що найвищу урожайність зерна чини одержано за умови поєднання мінеральних добрив у дозі N45P45K45 кг/га д.р. та передпосівної бактеризації насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін (2,80 т/га). У разі зменшення дози мінеральних добрив до N30P30K30 і N15P15K15 відзначено зниження зернової продуктивності чини відносно кращого варіанту, відповідно на 0,06–0,16 і 0,25–0,26 т/га. Результати досліджень свідчать, що допосівна бактеризація насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін сприяла збільшенню зернової продуктивності чини на варіанті без добрив 0,10 т/га або 4,5 %, а на фоні внесення різних доз мінеральних добрив – на 0,13–0,17 т/га або 4,9–6,7 %. Згідно з результатами статистичної обробки експериментальних даних встановлено, що частка участі мінеральних добрив і допосівної бактеризації насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін у формуванні додаткової врожайності зерна чини в середньому за роками досліджень становить, відповідно 79,8 і 17,2 %.

show abstract

Authors′ response

Cited by 2 publications

References 2 publications

Study of Knowledge, Attitude, and Practice in Participants with Regular Intake of Lathyrus, But No Spastic Paraparesis

Study of Knowledge, Attitude, and Practice in Participants with Regular Intake of Lathyrus, But No Spastic Paraparesis

Вплив елементів технології вирощування чини посівної (Lathyrus sativus L.) на урожайність зерна в умовах Лівобережного Лісостепу України

Contact Info

Product

Resources

About