Assessment of Dental Status in Rats with Experimental Hyperhomocysteinemia and its Correction with Choline and Vitamin D

Abstract

Сьогодні відомо багато чинників розвитку патологічних процесів у ротовій порожнині, які можуть бути як самостійні, так і симптоматичні, причому одні з них більш суттєво діють у ембріональному періоді життя людини, а інші -в ювенільному, пубертатному, зрілому і в старості. До найбільш поширених захворювань органів ротової порожнини відносять патологію твердих тканин зубів каріозного і некаріозного походження, ускладнений карієс (патологія ендодонту), патологію тканин пародонту, де особливе місце посідають генералізований пародонтит, а також самостійні та симптоматичні зміни в слизових оболонках порожнини рота (СОПР). Певний відсоток у цьому переліку належить генетичним вадам [1]. Упродовж багатьох років вивчається фізіологічна роль вітамінів, зокрема вітаміну D, важливих для функціонування органів ротової порожнини [2,3,4]. В останні роки особливу увагу приділяють вивченню впливу вітаміну D на метаболізм і регуляцію багатьох важливих фізіологічних процесів людини в різні періоди життя, особливо на мінеральний і кістковий метаболізм [5,6,7]. Ще одним об'єктом сучасних наукових досліджень є гомоцистеїн (ГЦ), як важливий фізіологічний чинник і предиктор багатьох патологічних станів за гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) [8,9]. Привертають увагу зв'язки ГГЦ з остеопорозом, дефектами розвитку структур порожнини рота, оксидативним стресом та іншими процесами, дотичними до стоматологічної патології. Загалом дані щодо впливу статусу вітаміну D і особливо рівня ГЦ на розвиток спадкових і набутих стоматологічних патологій є обмеженими, а можливості їх корекції (профілактики та лікування) не висвітлені взагалі. Тому існує потреба детального аналізу відповідних експериментальних і клінічних робіт, а також планування і проведення цілеспрямованих досліджень у цьому перспективному напрямі.Мета дослідження. Оцінити стоматологічний статусу самок щурів при експериментальній ГГЦ та її корекції холіном і вітаміном D.Матеріали й методи дослідження. Дослідження проведено на 40 білих нелінійних самках щурах, імбредного розведення, масою 199-218 г, тривалість експерименту 28 днів. Тварин поділено на чотири групи. Група 1 -інтактний контроль (n = 10), група 2 -тварини, у яких моделювали тіолактонову ГГЦ (n = 10), група 3 -тварини, у яких відтворювали метіонінову ГГЦ (n = 10) та група 4 -моделювання тіолактонової ГГЦ поєднували з її корекцією холіном і вітаміном D (n = 10). Щурів усіх груп утримували на основній (напівсинтетичній крохмально-казеїновій) дієті, яка містила всі макро-і мікронутрієнти у фізіологічних дозах. Воду давали тваринам