Allergen-Specific Immunotherapy in Children with Pollinosis

Torshkhoeva, R.M.; Намазова-баранова, Л. С.; Мурадова, О. И.; Томилова, А. Ю.; Вознесенская, Н. И.

doi:10.15690/vsp.v13i1.927

Cited by 3 publications

(2 citation statements)

References 2 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Індукція регуляторних Т-клітин та формування периферичної Т-клітинної імунологіч-ної толерантності є основними механізмами АСІТ. FOXP3+CD4+CD25+ регуляторні та IL-10 і TGF-β-продукуючі клітини 1-го типу Treg (TR1) можуть за-побігати розвитку алергічних захворювань і відігра-ють важливу роль у досягненні ефективності АСІТ [1,2,6, 10]. Julia M. Kim та співавтори у 2013 році провели систематичний метааналіз 13 рандомізованих клі-нічних досліджень з ефективності підшкірної АСІТ, 18 рандомізованих клінічних досліджень з ефек-тивності сублінгвальної імунотерапії та трьох робіт, присвячених порівнянню цих двох методів введення алергену для АСІТ.…”

Section: вступunclassified

Ефективність Алергенспецифічної Імунотерапії Пилковими Алергенами В Дітей Із Позиції Молекулярної Алергології

Nedelska¹,

Кузнєцова²

2021

View full text Add to dashboard Cite

Мета роботи — встановити можливі причини неефективності алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ) пилковими алергенами (бур’янів) у дітей із сезонним алергічним ринітом і/або бронхіальною астмою на підставі вивчення гіперчутливості до алергенів, аналізу анамнестичних даних. Матеріали та методи. Проведено алерготестування 192 дітей. 52 пацієнтам проведене анамнестичне опитування з акцентом на перехресну алергію та супутню патологію верхніх дихальних шляхів, а також на ефективність АСІТ. Статистична обробка результатів проведена в програмі Statistica for Windows 6.0. Результати. Серед хворих на поліноз переважала гіперчутливість до амброзії (56 %), циклахени (46 %) та соняшника (58 %). До злакових рослин (райграс, грястиця, вівсяниця) чутливі 10—20 % пацієнтів. 23 % дітей мають сенсибілізацію до 5 та більше алергенів (в середньому до 3,3 ± 0,4). 52 % дітей мають супутню харчову алергію, 15 % — синдром оральної алергії, третина дітей — аденоїдні вегетації, гіпертрофію глоткових мигдалин, у 13 % алергічний риніт ускладнювався синуситом. Незадовільний клінічний ефект АСІТ пилковими алергенами асоціювався з наявністю поєднаної пилково-грибкової сенсибілізації, перехресної харчової та пилкової алергії, із сенсибілізацією до 4 та більше пилкових алергенів, з полівалентною алергією, а також спостерігався при поєднанні алергічного риніту із синуситом (р < 0,05). Висновки. Перед початком АСІТ дітям із полінозами необхідно визначити групу ризику стосовно можливої неефективності цього методу терапії та рекомендувати їм визначення специфічних імуноглобулінів класу Е до мажорних та мінорних алергенів для прогнозування ефективності АСІТ.

show abstract

Section: вступunclassified

Ефективність Алергенспецифічної Імунотерапії Пилковими Алергенами В Дітей Із Позиції Молекулярної Алергології

Nedelska¹,

Кузнєцова²

2021

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Однако, реакция слюнных желез на введение аллергенов ранее не изучалась. При этом визуализация органа (в частности, ультразвуковая) имеет ряд преимуществ перед другими рутинными методами: простота и доступность использования у ребенка любого возраста, неинвазивность и безболезненность, отсут-ствие риска инфицирования, возможность многократно-го повторения исследования [8][9][10]. Целью настоящего исследования было изучить применимость допплерогра-фии подъязычных слюнных желез для оценки эффектив-ности АСИТ у детей с аллергическим заболеванием.…”

unclassified

Evaluating the Effectiveness of Allergenspecific Immunotherapy in Children with Pollinosis Using Doppler Study of Sublingual Salivary Glands

Рязанов¹,

Намазова-Баранова²,

Горшков³

et al. 2016

Pediatr. farmakol.

View full text Add to dashboard Cite

ОБОСНОВАНИЕАллергические болезни в силу значительной распро-страненности среди пациентов детского возраста пред-ставляют серьезную проблему для здравоохранения и наносят ощутимый социально-экономический ущерб [1,2]. Для предотвращения тяжелого течения аллерги-ческого заболевания используются методы вторичной профилактики, к которым относится и аллергенспеци-фическая иммунотерапия (АСИТ). АСИТ до настоящего времени является единственным методом этиопатоге-нетического лечения аллергических заболеваний, осо-бенно в тех случаях, когда невозможно исключение контакта с причинно-значимым аллергеном [2-4]. АСИТ широко применяется в педиатрической практике при таких заболеваниях, как аллергический ринит, полли-ноз, бронхиальная астма. В течение уже нескольких десятилетий в большин-стве лечебных учреждений нашей страны АСИТ прово-дится парентеральным методом [1]. Однако, учитывая высокий риск развития системных реакций при парен-теральном способе введения препаратов, в детской популяции наиболее предпочтительна иммунотера-пия, выполненная неинвазивными методами. В числе последних -сублингвальная или эндоназальная АСИТ, эффективность и безопасность которых сопоставимы или даже выше по сравнению с парентеральной [5][6][7], что обусловлено высокой всасываемостью аллерге-нов со слизистых оболочек, их быстрым проникнове-нием в регионарную лимфатическую систему, а при сублингвальном методе -и в слюнные железы [6]. Тем не менее слабый ответ на лечение у некоторых больных определяет актуальность разработки доступных пре-DOI: 10.15690/pf.v13i5.1638 437 диктивных критериев эффективности АСИТ, использо-вание которых будет способствовать снижению затрат на лечебно-диагностические мероприятия, а также повы-шению комплаентности.В настоящее время все большее число исследовате-лей и врачей различных специальностей рассматривают неизученные ранее возможности использования ультра-звуковой диагностики в исследовании слюнных желез для определения прогноза эффективности АСИТ. Особен но сти анатомии органа, их поверхностное расположение, специ-фичность дна полости рта как активной всасывающей мембраны, тесная связь слюнных желез с лимфоглоточ-ным иммунозависимым кольцом могут быть применимы в клинической практике при изучении фармакодинамики лекарственных средств. Однако, реакция слюнных желез на введение аллергенов ранее не изучалась. При этом визуализация органа (в частности, ультразвуковая) имеет ряд преимуществ перед другими рутинными методами: простота и доступность использования у ребенка любого возраста, неинвазивность и безболезненность, отсут-ствие риска инфицирования, возможность многократно-го повторения исследования [8][9][10]. Целью настоящего исследования было изучить применимость допплерогра-фии подъязычных слюнных желез для оценки эффектив-ности АСИТ у детей с аллергическим заболеванием. МЕТОДЫ Дизайн исследованияПроведено открытое рандомизированное контроли-руемое исследование. Длительность исследования соста-вила 3 года. Исследование включало в себя 3 этапа. На первом этапе проводились общеклиническое, доп-плерографическое ис...

show abstract