Alcoholism as a Professional Disease of the Representatives of Justice

Abstract

The aim: The purpose of the research is to summarize the leading experience of European countries on the protection and prevention of the alcoholism problem among judges, attorneys and prosecutors as representatives of justice. Materials and methods: The subject under discussion has been considered based on sources on this issue (scientific publications, legal acts, decisions of judicial and quasijudicial institutions), using the method of content analysis, comparative and contrastive, analytical and biblio-semantic methods. Conclusions: Analysis of existing statistics as well as decisions of the disciplinary bodies of justice indicates the predisposition of justice representatives to alcohol dependency, which is caused by a number of reasons. Based on medical research, it is substantiated that stress is the determining factor in prompting a justice officer to use alcohol as a means capable of exerting an antidepressant effect. But in addition to quickly de-stress, alcohol is attractive for its availability. We refer such availability as: financial, social and psychological, corporate, territorial, legislative one. It is argued that among the representatives of justice alcoholism has a harmful effect not only on their health. It has a negative impact on professional discipline and is fraught with de-ethicalization of representatives' of justice behavior. The alcohol dependence of justice officials can cause doubts on their competence, hold them accountable and undermine public confidence in the credibility of justice.

Peculiarities of establishing the fact of a judge's inability to exercise authority due to health

“…Це знов актуалізує питання співпраці Вищої ради правосуддя та міністерства охорони здоров'я, зокрема і щодо визначення переліку професійних захворювань суддів, що надасть додаткові соціальні гарантії при їх звільненні за станом здоров'я. Крім того, необхідно виключити ймовірність погіршення стану здоров'я судді через його власні дії проти свого здоров'я [7], а не впливу негативних факторів професії. Тому ми підтримуємо пропозицію, що має бути визначено порядок оцінки причини виникнення у судді стану здоров'я, що перешкоджає його можливості подальшого перебування на посаді, внаслідок чого буде підтверджено (спростовано) характер професійної обумовленост (а не, наприклад, спадковості, генетичної схильності або розвиненості внаслідок зловживання) хвороби чи травми (фізичної чи психічної).…”