“…Вони вимагають проведення суцільного обстеження цілої деталі, що у випадку корпусу ядерного реактора є надзвичайно затратним процесом. Вигідно в цьому сенсі відрізняється метод АЕ, що планується для моніторингу пасивного обладнання, оскільки з його допомогою можна кількісно оцінювати тріщиноутворення, витік теплоносія та відстежувати наявність незакріплених елементів [22][23][24][25][26].…”