“…З іншої сторони, господарства, хоч і намагаються зберегти якісний стан земель, проте не мають достатніх ресурсів для цього через недосконалу цінову політику, моральне і фізичне зношення техніки, відсутність обігових коштів. Перші ознаки відображення дисбалансу проявляються у вигляді зменшення вмісту органічної речовини у ґрунті, підвищення рівня його кислотності, дегуміфікації, посилення ерозійних процесів, засолення ґрунтів, що врешті-решт призводить до втрати ґрунтової родючості [7,8] [2], але ці кошти спрямовувались суто на виробничі проекти, а не на підвищення рівня агроекологічної безпеки та охорону ґрунтів [3].…”