A modern view on the effect of radiation exposure of patients during diagnostic evaluation of renal cell carcinoma and ways to avoid it

Abstract

Одним із результатів дії іонізуючого випромінювання на клітину є поява генетичних мутацій, які в свою чергу можуть призводити до розвитку злоякісних захворювань. Доза опромінення хворого при абдомінальному КТ обстеженні під час діагностики нирково клітинного раку (НКР) становить близько 5 мГр (5 мЗв) при звичай ному обстеженні і може зростати до 50 мГр (50 мЗв) при мультифазному. До недавнього часу вважалось не доцільним напряму оцінювати ризик виникнення онкологічної патології під впливом таких відносно малих доз опромінення. В останні роки підтверджено важливу роль іонізуючого опромінення, отриманого хворими під час діагностичних процедур, у розвитку злоякісних новоутворень багатьох органів. При мультифазному КТ скану ванні, яке рутинно застосовується при діагностиці НКР, 1 випадок розвитку радіаційно індукованого раку при падає на 250 (180-370) сканувань у жінок і на 330 (240-490) у чоловіків. Доведений зв'язок між проведенням комп'ютерної томографії з дозою опромінення > 7,5 мЗв і ушкодженням ДНК хворих. Одним із шляхів уникнен ня променевого навантаження на хворого при діагностиці НКР є ширше застосування магнітно резонансної то мографії і використання рентген трубок зі зниженим вольтажем, проте, необхідні подальші дослідження у цьо му напрямку. Ключові слова: іонізуюче випромінювання, діагностика, нирково клітинний рак, шкідливість.