Novel Therapies for Thyroid Autoimmune Diseases

Abstract

C-X-C chemokine receptor (CXCR)3 and its interferon(IFN)γ-dependent chemokines (CXCL10, CXCL9, CXCL11) are implicated in the immune-pathogenesis of autoimmune thyroiditis (AT), Graves disease (GD) and Graves Ophthalmopathy (GO). In tissue, recruited Th1 lymphocytes produce IFNγ, enhancing the tissue secretion of IFNγ-inducible chemokines, initiating and perpetuating the autoimmune process. Patients with AT (with hypothyroidism), and with GO and GD, particularly in the active phase, have high IFNγ-inducible chemokines. Peroxisome proliferator-activated receptor (PPAR)γ or -α agonists and methimazole exert an immune-modulation on CXCR3 chemokines in AT, GD and GO. Other studies are ongoing to evaluate new molecules acting as antagonists of CXCR3, or blocking CXCL10, in Hashimoto thyroiditis (HT), GD and GO. Recently, novel molecules targeting the various agents involved in the pathogenesis of GO, such as rituximab, have been proposed as an alternative to corticosteroids. However, randomized and controlled studies are needed to generalize these interesting results.

Autoimmune Thyroiditis and Myasthenia Gravis

“…Recently, monoclonal antibodies against B lymphocytes have proved interesting (100). In the case of thyroid disease, therapies are aimed at regulating thyroid hormone levels (101). The treatment of choice for HT or hypothyroidism is thyroid hormone replacement.…”

Morphological Features of Thyroid Gland in Rats with Experimental Autoimmune Thyroiditis After Administering Cryopreserved Allogeneic Fetal Cells

“…На сьогодні до традиційних методів лікування аутоімунних тиреопатій належать хірургічний або медикаментозний [11,14,22]. Хірургічний спосіб лікування АІТ, який полягає у резекції усієї або деякої частини ЩЗ, часто є неефективним, навіть небезпечним, через загрозу розвитку найближ-чих та віддалених ускладнень.…”

“…Today, the traditional methods of autoimmune thyropathies treatment include either surgical or drugbased approaches [1,11,15]. The surgical treatment of AIT consists in resection of either the whole TG or some of its parts, and is often inefficient even dangerous for the patient, due to the threat of immediate and distant complication development.…”

“…Частіше лікування такого роду патологій прово-диться консервативними методами. Загальні світові тенденції лікування АІТ традиційно зводяться до використання різних варіантів лікарських форм тиреоїдних гормонів [4,11,16]. Крім того, у клініч-ній практиці для зменшення аутоімунної агресії застосовуються препарати з імуномодулюючими властивостями, зокрема глюкокортикоїди [13,16].…”

“…Крім того, у клініч-ній практиці для зменшення аутоімунної агресії застосовуються препарати з імуномодулюючими властивостями, зокрема глюкокортикоїди [13,16]. Однак за даними деяких авторів [11,13,37] приз-начення глюкокортикоїдів при АІТ викликає труд-нощі, оскільки їх імуносупресорний ефект про-являється тільки при відносно високих дозах та тривалому введенні. Крім того, можливе виник-нення таких ускладнень, як остеопороз, гіпертензія, утворення стероїдних виразок на слизовій оболонці шлунка тощо.…”