Description and post-operative evaluation of tie-in technique in tibial osteosynthesis in dogs

Abstract

The aim of this study was to describe and analyse the adaptability and functionality of tie-in configuration in tibial osteosynthesis in dogs. Twenty dogs with tibial fracture were included in this study. An orifice was made on the proximal tibial fragment, on the medial side, close to the tibial crest. The drill piece was angled at 45º and projected into the same orifice on the distal sense of the bone. Others orifices made with the aid of a low rotation drill and drill piece with diameter smaller than the chosen implant. After 10 days post-operative, the animals were evaluated. X-ray analysis was performed at the time of clinical examination; immediate post-operative period; and at 30, 60, 90, and 120 days post-surgery. A questionnaire was given to the owners to provide details on the post-operative period. There were no trans-operative complications or suture dehiscence up to the day of suture removal. Partial development of bone callus was observed in 20 dogs within a mean period of 76 days. Three animals showed bone consolidation within 35 days, nine by 60 days, three by 90 days, and 5 by 120 days post-operative. Dynamization was carried out in 9 animals. The surgical access to the tibial medullary canal through the orifice at the proximal medial face, by the tibial tuberosity, enables the insertion of IMP without risks to articular and peri-articular lesions in the knee in dogs.

Comparison of osseointegration properties of individual and standard sized implants

“…Дотепер розроблено і вдосконалено [5][6][7][8] низку методів остеосинтезу -екстракортикальний, інтрамедулярний, одно-чи двосторонній позавогнищевий остеосинтез або ж комбінацію інтрамедулярного з позавогнищевим, різноманітні апарати зовнішньої фіксакції, що досить суттєво підвищує ефективність хірургічного лікування переломів у тварин. Однак не завжди враховується біомеханіка як власне перелому, так і травмованої кінцівки, у зв'язку з чим можливі порушення перебігу репаративного остеогенезу.…”

Evaluation of usage of silicon-doped hydroxyapatite ceramics for treatment of fragmented bone fractures in dogs

“…Проте за інтрамедулярного остеосинтезу осколкових переломів нерідко мають місце міграція штифтів, ротаційні рухи кісткових уламків, недостатня поздовжня підтримка, внаслідок чого виникає укорочення кінцівки, незрощення чи деформація кістки, періостити та ектопічна мінералізація м'яких тканин близько ділянки травми, а також остеомієліти (Priyanka et al, 2019). За використання апаратів зовнішньої фіксакції можливе інфікування місць імплантації шпиць, надмірна реакція м'яких тканин з утворенням спайок, остеомієліту, а також необхідний постійний антисептичний догляд за елементами конструкції (Luis et al, 2018). У будьякому разі внаслідок кісткового дефекту між уламками відсутність первинної біологічної матриці ускладнює реваскуляризацію, зумовлює тривале функціонування в зоні перелому сполучнотканинного і хрящового фенотипу клітин, що призводить до тривалої в часі консолідації перелому з низкою перерахованих ускладнень.…”

Biomechanical comparison of a modified TPLO plate, a locking compression plate, and plate-rod constructs applied medially in a proximal gap model in canine synthetic tibias

“…Bone plates are one of the most common internal fixation implants used for fixation of tibial fractures in dogs. Moreover, plate-rod constructs are described as being stiffer than plates alone, thereby decreasing the risk of fatigue failure of the implants (Vallefuoco et al, 2016;Dias et al, 2018).…”