Інститут Використання Спеціальних Знань У Кримінальному Провадженні Як Інструмент Діяльності Представника Потерпілого Від Дтп На Стадії Досудового Розслідування

Abstract

Анотація. Розроблення засад впливу представника потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди на використання спеціальних знань експертів і спеціалістів у кримінальному провадженні, а також внесення пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в цій частині становлять мету цього дослідження. Для її досягнення поставлено такі завдання: визначити загальні юридичні проблеми впливу представника потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди на використання спеціальних знань у кримінальному провадженні та запропонувати напрями вирішення цих проблем; окреслити коло завдань, які можуть бути вирішені за допомогою конкретних експертиз представником потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди; визначити типові ситуації, в яких представнику потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди потрібно проявляти активність у питаннях організації залучення спеціалістів і призначення експертиз; запропонувати перелік та послідовність можливих дій представника потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди у згаданих ситуаціях; розробити основи тактики зазначених дій. Методологія. У процесі дослідження застосовано системний аналіз норм чинного законодавства та правових позицій Верховного Суду в сукупності з результатами вивчення 200 кримінальних проваджень досліджуваної категорії, опитування 200 слідчих і 200 адвокатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що автором сформульовано засади діяльності представника потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди з впливу на організацію використання спеціальних знань у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Установлено, що а стадії досудового розслідування представники потерпілих від дорожньо-транспортної пригоди не мають змоги належним чином вплинути на процес використання спеціальних знань у кримінальному провадженні з метою виконання своїх завдань, що зумовлено вадами кримінального процесуального закону. Тому правове регулювання інституту використання спеціальних знань у кримінальному провадженні підлягає вдосконаленню шляхом внесення доповнень до чч. 2 та 3 ст. 71, ч. 1 ст. 242, ч. 1 ст. 243, чч. 1 та 2 ст. 244 Кримінального процесуального кодексу України. У цих нормах доцільно передбачити права потерпілого (рівні за обсягом та змістом із правами сторони захисту) щодо залучення спеціалістів і проведення експертиз. До запровадження таких змін представнику потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди ватро спиратися на основи методики і тактики дій, запропоновані в цій науковій статті.