Зміни Розміру Локалізованого Нирково-Клітинного Раку Під Впливом Неоад’ювантної Таргетної Терапії

Abstract

Мета-визначити ефективність використання неоад'ювантної таргетної терапії (ТТ) у лікуванні хворих на локалізований нирково-клітинний рак (НКР). Об'єкт і методи. 58 пацієнтів із локалізованим НКР, яким в період з 2017 по 2018 р. проведено 2 блоки неоад'ювантної ТТ із визначенням об'єктивної відповіді на лікування та подальшим оперативним втручанням. Результати. Середня регресія пухлини після проведення ТТ-20,5±14,3% (95% довірчий інтервал (ДІ) 16,8-24,3%). Оцінка за RECIST 1.1: стабілізація-44 (76,9%) випадки; часткова регресія-14 (24,1%); повна регресія-0; прогресія захворювання-0. Проведення неоад'ювантної ТТ сприяло зменшенню розміру НКР в середньому на 12,3 мм з 60,8±19,7 мм (95% ДІ 55,7-66) до 48,5±6,4 мм (95% ДІ 44,2-52,8) (t-test; р<0,001) та збільшенню медіани об'єму функціонуючої паренхіми нирки на 21% з 62 (57-77) до 83 (70-90) мм (Mann-Whitney U Test; р<0,001), що дозволило в 53 випадках (91,4%) провести резекцію нирки. Висновки. Неоад'ювантна ТТ у хворих на локалізований НКР зумовила регресію пухлини у середньому на 20,5±14,3%, збільшення медіани об'єму функціонуючої паренхіми нирки на 21% (р<0,001), що дає можливість проведення подальшого органозберігаючого оперативного лікування.

Вплив Пухлини Та Супутньої Патології На Морфо-Функціональні Зміни В Нирках

“…Іншим прямим агентом, що викликає порушення функції нирки, є пухлина. Проте до цього часу відсутні чіткі морфофункціональні дані про стан паренхіми нирки при її пухлині, а результати наявних досліджень не виявили статистичної різниці даних морфометричної оцінки паренхіми нирки у хворих на локалізований рак та здорових людей [6]. Однак автори зробили припущення, що на результати міг вплинути ряд факторів: повільний ріст пухлини та поступовий ріст псевдокапсули, конкурентне заміщення ниркової паренхіми пухлиною без зміни об'єму всередині.…”

“…Під час гострого запального процесу в нирці виникає набряк паренхіми, однак ниркова капсула має певну площу і не може розтягнутися, це все призводить до стиснення самої паренхіми і, як наслідок, пiдвищення тиску всерединi нирки, порушення мiкроциркуляцiї, а тривала гiпоксiя ниркової паренхiми спричиняє склеротичнi змiни. Подібний механізм може виникати при пухлині нирки [6,8]. Прогресування цих процесів та/або їх поєднання неминуче призведе до погіршення функції нирки, наростання ознак хронічної ниркової недостатності, що може спричинити виникнення гострих серцево-судинних, неврологічних станів, призвести до інвалідизації та смерті хворих [9].…”