Алгоритм Використання Комплексу Лабораторних Біомаркерів У Хворих На Розсіяний Склероз Із Діагностичною Та Прогностичною Метою

Abstract

Метою роботи було дослідити можливості використання високовалідних лабораторних біомаркерів при розсіяному склерозі (РС), а також розробити структуру сучасного лабораторного алгоритму цього захворювання із врахуванням можливості як діагностики самого захворювання, так і його окремих особливостей за допомогою лабораторних біомаркерів. Матеріали та методи. З метою пошуку валідних біомаркерів РС, відносно яких було здійснено як мінімум два незалежні дослідження, в яких реєструвались статистично значущі позитивні результати, було здійснено широкий огляд літератури за період 2007–2017 років. Для підвищення вірогідності правильного діагностичного та прогностичного результату при РС нами був розроблений комплексний алгоритм із використанням цілої групи специфічних лабораторних біомаркерів із зазначенням їх діагностичної та прогностичної сили. Результати. Для діагностики РС, оцінки ризику трансформації клінічно ізольованого синдрому у РС, визначення активності та прогресування захворювання, а також оцінки ефективності терапії запропоновано конкретний алгоритм лабораторних тестів із застосуванням біомаркерів для кожної окремої групи. Для кожного тесту визначено межу високого та низького ризиків або встановлено статистично верифіковану відсічну точку (cut-off point). Підсумовування результатів тестів визначеної групи відображає загальний діагностичний і прогностичний результат. Висновки. Більшість біомаркерів РС не використовується в повсякденній практиці лікарів-неврологів через брак доведеної високої валідності цих тестів. Досі немає єдиної клінічної ознаки або діагностичного тесту, достатніх для самостійної й абсолютно точної діагностики РС. Основна частина біомаркерів здатна характеризувати лише групу хворих загалом, маючи низькі діагностичні властивості при застосуванні окремого тесту в конкретного пацієнта. Тому з метою підвищення діагностичної ефективності необхідне використання комплексу специфічних лабораторних біомаркерів. Це є пріоритетним завданням на шляху впровадження індивідуалізованої медицини, що при РС дасть змогу прогнозувати ризик виникнення цієї недуги, абсолютно точно диференціювати РС від інших захворювань, правильно оцінити клінічні особливості й обрати ефективний засіб лікування, а також прогнозувати перебіг хвороби та появу небажаних побічних реакцій.

Autoantibodies to myelin basic protein and histone H1 as immune biomarkers of neuropsychological disorders in patients with multiple sclerosis

“…M ultiple sclerosis (MS) is a chronic progressive autoimmune disease of the central nervous system that mainly affects young people of working age and is one of the main causes of their disability [1,2]. An important role in the pathogenesis of MS belongs to the processes of demyelination and neurodegeneration, so specific laboratory biomarkers are used to diagnose, determine activity and predict the course of the disease [3].…”

“…One of the strategic directions of studies is to identify biomarkers that are able of controlling the dynamics of changes in neuropsychological indicators and to predict the progression of the process. Since immune pathways play an important role in the pathogenesis of MS, laboratory biomarkers have been of particular interest [3].…”