Thirty years of research into hate speech: topics of interest and their evolution

Abstract

The exponential growth of social media has brought with it an increasing propagation of hate speech and hate based propaganda. Hate speech is commonly defined as any communication that disparages a person or a group on the basis of some characteristics such as race, colour, ethnicity, gender, sexual orientation, nationality, religion. Online hate diffusion has now developed into a serious problem and this has led to a number of international initiatives being proposed, aimed at qualifying the problem and developing effective counter-measures. The aim of this paper is to analyse the knowledge structure of hate speech literature and the evolution of related topics. We apply co-word analysis methods to identify different topics treated in the field. The analysed database was downloaded from Scopus, focusing on a number of publications during the last thirty years. Topic and network analyses of literature showed that the main research topics can be divided into three areas: “general debate hate speech versus freedom of expression”,“hate-speech automatic detection and classification by machine-learning strategies”, and “gendered hate speech and cyberbullying”. The understanding of how research fronts interact led to stress the relevance of machine learning approaches to correctly assess hatred forms of online speech.

Machine learning in asthma research: moving toward a more integrated approach

“…The topic distributions in all documents share a common Dirichlet prior, and the word distributions of topics share a common Dirichlet prior as well. LDA aims at inferring the latent structure that is likely to have generated the observed corpus [70].…”

Socio-Communicative Analysis of the Phenomenon of Hate Speech in the Internet Environment

“…Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-практичному осмисленню феномену мови ворожнечі приділяють увагу фахівці різних наукових напрямів, серед них потужний вклад у статистичне узагальнення цього поняття здійснила дослідницька група А. Tontodimamma, Е. Nissi, А. Sarra [15]. Учені провели аналіз, у ході якого «систематично відсортували відповідні міжнародні дослідження, зробивши візуальний аналіз 1614 документів, опублікованих у базі даних Scopus, і сформували велику кількість емпіричних даних та інформації, що стосуються мови ворожнечі, опублікованих у 995 різних джерелах.…”

“…Дослідники також наголошують на небезпеці соціальних мереж з приводу руйнівних дискримінаційних процесів у комунікаційному середовищі. Науковці зазначають: «Обсяг наукових праць, опублікованих у репрезентативній виборці, з 1992 по 2019 роки демонструє значне збільшення наукових публікацій після 2010 року» [15]. Таким чином, ми спостерігаємо пильну увагу науковців до цієї проблематики, що свідчить про поширення уваги суспільства до реально існуючого небезпечного явища -мови ворожнечі.…”

“…Помітна кількість публікацій належить дослідникам зі Сполучених Штатів і Сполученого Королівства. Крім того, емпіричні висновки свідчать про спроможність країн побудувати значне співробітництво в галузі досліджень [15]. За результатами ґрунтовного дослідження, вчені «розділили теми на три кластери:…”

“…-основні теми мови ненависті; -публікації, що зосереджується на автоматичному виявленні та класифікації мови ненависті за допомогою стратегій технічних засобів; -третій кластер фокусується на конкретних темах гендерної мови ворожнечі та кіберзнущаннях [15].…”