The criteria for choice of myocardial revascularization method in patients with stable coronary artery disease in routine clinical practice

Abstract

2 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ 3 ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ Критерії вибору методу реваскуляризації міокарда в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця у клінічній практиці Мета роботи-встановити клінічні, ехокардіографічні та ангіографічні особливості, які впливають на вибір методу реваскуляризації міокарда в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), відібраних в умовах реальної клінічної практики з урахуванням заздалегідь визначених анатомічних критеріїв. Матеріали і методи. У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізували дані обстеження хворих на стабільну ІХС (n = 341), у яких за анатомічними критеріями було можливим виконання стентування (СВА) або шунтування (ШВА) вінцевих артерій. Аналізували демографічні, клінічні, ехокардіографічні, ангіографічні показники, а також показники якості життя за опитувальниками MLHFQ та SF-36. Серед обстежених пацієнтів було 284 (83,3 %) чоловіки і 57 (16,7 %) жінок віком від 32 до 83 років, середній вік-(61 ± 9) років. У 252 (73,9 %) осіб зареєстрували післяінфарктний кардіосклероз, у 329 (96,5 %)-стабільну стенокардію напруження різних функціональних класів. СВА було виконане у 68 (19,9 %) пацієнтів, ШВА-273 (80,1 %). Результати. Тяжчий перебіг стабільної ІХС серед пацієнтів, відібраних для ШВА, характеризувався переважанням у цій групі осіб з ІІІ-IV функціональним класом стенокардії, на відміну від групи СВА: 87,9 проти 69,1 % відповідно (р < 0,001). Окрім того, у цій групі частіше виявляли цукровий діабет (34,8 проти 17,6 % відповідно; р = 0,006). У групі ШВА частіше призначали фонову терапію β-адреноблокаторами (78,0 проти 55,9 % відповідно; р < 0,001), органічними нітратами (48,4 проти 11,8 % відповідно; р < 0,001), а також пероральними антигіперглікемічними препаратами (22,0 проти 4,4 % відповідно; р = 0,001). Група СВА характеризувалася кращими показниками якості життя, асоційованої зі здоров'ям. Для проведення СВА частіше відбирали хворих з ізольованим ураженням передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії та двосудинним ураженням, тоді як ШВА надавали перевагу в пацієнтів із трисудинним ураженням. Висновок. Окрім частішого виявлення багатосудинного ураження вінцевих артерій, особливостями групи ШВА було частіше виявлення ожиріння, цукрового діабету, більший ступінь вираження стенокардії та змін якості життя. При подібному ступені вираження стенозувального атеросклерозу вінцевих артерій важливими критеріями вибору методу реваскуляризації міокарда в клінічній практиці є вираження клінічних симптомів, наявність супутніх захворювань і попереднє лікування ІХС.