Вступ. В останні роки вітчизняні та зарубіжні вчені отримали численні дані про важливу роль окиснювальної модифікації білків у розвитку багатьох захворювань. Вiдомо, що надходження в органiзм токсичних сполук, зокрема токсинів блідої поганки, рiзко пригнiчує антиоксидантну систему та пiдвищує вмiст продуктiв пероксидного окиснення лiпiдiв i бiлкiв у печінці й нирках. Мета дослідження-вивчити динаміку показників окиснювальної модифікації білків у щурів різного віку, уражених отрутою блідої поганки, в різні періоди експерименту. Методи дослідження. У всіх дослідних групах моделювали отруєння шляхом одноразового внутріш-ньочеревного введення екстракту блідої поганки, отриманого за методом H. Wieland (85 мг/кг маси тіла). Евтаназію проводили під тіопентал-натрієвим наркозом через 6, 24 та 72 год після отруєння. Окисню-вальну модифікацію білків у сироватці крові досліджували за методом І. Ф. Мещишена. Результати й обговорення. Досліджено вплив токсинів блідої поганки Amanita phalloides на показ-ники окиснювальної модифікації білків у щурів різних вікових періодів. Прогресування патологічного проце-су в печінці та виснаження компенсаторних можливостей у тварин з гострим отруєнням блідою поганкою призводили до активації процесів вільнорадикального окиснення білків і зростання в динаміці показників окиснювальної модифікації білків. Максимально виражені зміни спостерігали в 6-та 18-місячних щурів через 24 год після інтоксикації. Висновки. Встановлено, що прогресування патологічного процесу в печінці та виснаження компен-саторних можливостей внаслідок отруєння токсинами блідої поганки призводять до зростання в дина-міці показників окиснювальної модифікації білків. Це можна розглядати як один із ранніх маркерів ушкоджен-ня органів та тканин, у тому числі й гепатоцитів, а також як надійний і ранній провісник розвитку пато-логії, пов'язаної з оксидативним стресом. КЛючОВІ СЛОВА: бліда поганка; отруєння; окиснювальна модифікація білків; вікові особливості отруєння.