Fake News Toolkit for Waging an Info War in Ukraine: On the Language Material of Modern Media

Abstract

Житомирський державний університет імені Івана Франка ФЕЙКОІНСТРУМЕНТАРІЙ ВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ: НА МАТЕРІАЛІ МОВИ СУЧАСНИХ МЕДІА У статті досліджено інструментарій творення та просування фейків як елемента інформаційної війни в Україні. Негативний інформаційний матеріал дібрано із сучасних медіа, а також антифейкових ресурсів. З'ясовано, що найчастіше фальшивий контент ворог поширює через пости в мережі «Фейсбук», матеріалах на ютубі та в інстаграмі. Фейковими також можуть бути вірусні повідомлення в спільнотах «Вайбер», «Ватсап», «Телеграм». Мета поширення російських фейків спрямована на створення панічних настроїв серед українського населення, дискредитацію влади, військових, армії, втрату незалежності й демократичності країни, виправдовування власних злочинів тощо. Серед масиву російських інформаційних «вкидів» диференційовано масмедійні фейки, створені спеціальними ворожими ЗМІ й поширені ними, а також «мережеві чутки», тобто розповсюдження хибних коротких повідомлень-«лякалок» через соціальні мережі, вайберівські групи, месенджери, телеграмканали, чати тощо. Виокремлено типові ознаки російських фейкових новин: сумнівні джерела походження інформації або їхня відсутність; апеляція до емоцій; подання фактів під хибним кутом зору; виразна гіперболізація або надреальність та інші. Свідченням неправдивих новин є низька мовна культура подібного роду повідомлень: відсутність елементарних правил орфографії, порушення мовностилістичних норм, уживання росіянізмів чи інших лексичних неточностей, фактологічні та логічні помилки. Серед виражальних маркерів неправдивих новин указано на такі: змішування інформації та дезінформації, активізація стереотипних уявлень, прикриття невідомими авторитетами та ін. Спостережено, що хибні повідомлення нерідко створюють на основі вже наявної інформації, але подають її під власним кутом зору, так, як це необхідно ворожим ЗМІ. Використовуючи факти, які вже є в інформаційному просторі, росіяни часто перекручують їх, створюючи так звані «лякливі вигадки». Зауважено, що важливими методами боротьби з дезінформацією є формування основ критичного мислення й навчання медіаграмотності.