33rd European Congress of the International Union against for Sexually Transmitted Infections (IUSTI-Europe): a Urologist`s Point of View

Abstract

The article presents a report of the 33rd European Congress of the International Union against for Sexually Transmitted Infections (IUSTI-Europe) from September 5 to 7, 2019, as well as an advanced course on sexually transmitted infections in the framework of the Congress (IUSTI -Europe advanced course) from September 4 to 5 in Tallinn, Estonia. This article will also highlight some important points about the prevalence, diagnosis and treatment of sexually transmitted infections, as well as the problems of resistance of the main causative agents of STIs to standard therapy, which were voiced by various experts in their presentations, lectures during round tables, plenary sessions and symposia both during the advanced course of IUSTI-Europe, and during the main congress.The study did not have sponsorship. The authors have declared no conflicts of interest.

Combined drugs in local therapy of infectious vulvovaginitis are a priority area of ​​today

“…В структуре гинекологической заболеваемости показатель количества пациенток с ИВЗ половой сферы продолжает занимать лидирующие позиции по частоте в популяции, составляя 60,4-65,0%, однако сведения разных авторов относительно их истинной распространенности весьма противоречивы. Так, по данным материалов 33-го Европейского конгресса Международного союза по борьбе с инфекциями, передающимися половым путем (International Union against for Sexually Transmitted Infections, IUSTI-Europe), бактериальный вагиноз (БВ) встречается у 12-80% женщин, вульвовагинальный кандидоз -ВВК (хотя бы один эпизод в жизни) -у 75%, аэробный вагинит (АВ) -у 15-25% [8]. По мнению других авторов, распространенность БВ составляет 24-30%, ВВК -9,7-11,7%, неспецифического (аэробного) вагинита -5,0-23,7%.…”

“…У структурі гінекологічної захворюваності показник кількості пацієнток з ІЗЗ статевої сфери продовжує займати лідируючі позиції за частотою у популяції, становлячи 60,4-65,0%, проте відомості різних авторів щодо їхньої істинної поширеності вельми суперечливі [5][6][7]. Так, за даними матеріалів 33-го Європейського конгресу Міжнародного союзу з боротьби з інфекціями, що передаються статевим шляхом (International Union against for Sexually Transmitted Infections -IUSTI-Europe), бактеріальний вагіноз (БВ) діагностують у 12-80% жінок, вульвовагінальний кандидоз -ВВК (хоча б один епізод у житті) -у 75%, аеробний вагініт (АВ) -у 15-25% [8]. На думку інших авторів, поширеність БВ становить 24-30%, ВВК -9,7-11,7%, неспецифічного (аеробного) вагініту -5,0-23,7% [5,[9][10][11].…”

“…БВ набув статусу самостійної нозологічної форми у 1984 р. на I Міжнародному симпозіумі з вагініту у Стокгольмі, що стало підсумком майже вікового наукового пошуку. Уявлення про «якийсь» дисбаланс мікрофлори піхви трансформувалися у конкретний діагноз, що вимагає чітких діагностичних критеріїв, спланованої програми лікування та підходів до реабілітації [4,8,[22][23][24][25].…”

“…Поширеність АВ у жіночій популяції становить 5-10%, серед вагітних вона досягає 8,3-12,8%. У жінок з симптомами запальних захворювань статевого тракту АВ спостерігається у 23-30% випадків [8,9,32].…”

“…За даними дослідників, 70-75% жінок мають протягом життя хоча б один епізод КВВ, при цьому у 5-10% з них захворювання набуває рецидивного характеру. До 25 років близько 50% жінок, а до початку періоду менопаузи -близько 75% жінок мають хоча б один діагностований епізод захворювання [5,8,36,37].…”