Shifting meanings, forgotten meanings: metaphor as a force for language change

Abstract

ABSTRACT:All living languages are in a constant state of evolution. Metaphorical usage is an important driving factor in that process of evolution; the blending of concepts within metaphor leads to the diversification of the reference of words used metaphorically. It can occur that a metaphorical usage becomes conventionalized. This, in turn, leads to shifts in the meanings of those words. Metaphorical usage can occur in a variety of forms, including metonymy, synecdoche, and euphemism. The effects of metaphorical usageand the closely related figure, similecan even be seen in the evolution of the grammatical structures of many languages. I present various examples which demonstrate the role of metaphorical usage in the evolution of word-meanings and grammatical structures from PIE to modern Indo-European languages. KEY-WORDS: language evolution, changes in meaning, metaphorical process.RESUMO:Todas as línguas vivas estão em constante evolução. O processo metafórico tem um papel importante nessa evolução; a fusão de conceitos em uma metáfora leva à diversificação da referência de palavras usadas metaforicamente. Um uso metafórico de uma palavra pode tornar-se convencional, o que pode , por sua vez, levar a mudanças nos significados dessa palavra. O uso metafórico pode ocorrer de várias formas, incluindo metonímia, sinédoque e eufemismo. Os efeitos do uso metafórico e da figura estreitamente a ele relacionada, o símile-podem ser percebidos até mesmo na evolução de estruturas gramaticais de muitas línguas. Eu apresento vários exemplos que evidenciam o papel do uso metafórico na evolução dos significados das palavras e estruturas gramaticais desde o Proto-indoeuropeu até línguas modernas indo-européias. PALAVRAS CHAVES: evolução das línguas; mudança de significado; processo metafórico.

Između metafore i logičke usporedbe

“…1 Будучи прихильником традиційної (компаративістської) теорії метафори, автор не є залежним від неї у викладенні ідей даної статті, яка має на меті всестороннє охоплення питання суміжності В межах розбіжностей метафори та ОП дослідники зазначають, що перші мають предикативний характер, в той час як другі -наративний (Gargani 2014); ОП тяжіють до поширеності і часто супроводжуються поясненнями, чого не спостерігаємо у випадку метафор (Roncero, Kennedy, Smyth 2006); ОП виражають подібність, а метафори предикатну ознаку (Croft, Cruse 2004); метафора є семантичною категорією мовного знаку, в той час як ОП -одиницею синтаксичної семантики (Čeremisina 2006); метафори, на відміну від ОП, не виражають подібності per se, тому що вони не допускають різниці між зіставлюваними поняттями (Holmquist 2006); метафора належить до мови, а ОП до мови і мовлення (Mizin 2010).…”

“…Когнітивний тягар у випадку метафори лягає на реципієнта (а не на автора), а у випадку ОП -навпаки. Про вищу когнітивну складність ОП на етапі формулювання говорили як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники (Navroc'kyj 1925;Holmquist 2006); відносну нескладність і небагатозначність стимулу-ОП як контрасту з метафорою згадує зокрема А. Бредлі (Bradley 2009: 94), а про необхідність більш глибокого аналізу на етапі розпізнання та усвідомлення асоціацій зазначає Р. Трім (Trim 2011).…”